У прощальному повідомленні він підбив підсумки своєї діяльності, що припала на один із найскладніших періодів в історії країни – повномасштабну війну. За його словами, незважаючи на безпрецедентні виклики, інспекція не лише вистояла, а й стала сильнішою, задокументувавши збитки навколишньому середовищу від агресії РФ на 5,5 трильйона гривень та вийшовши на якісно новий рівень роботи.

Адаптація до війни: "Ми не зламалися, а переформатували пріоритети"

Ігор Зубович, який очолював Держекоінспекцію з грудня 2021 року, згадує, що через три місяці після його призначення почалася повномасштабна війна. Це стало найбільшим випробуванням для інституту. "Ми не зламалися. Навпаки - переформатували пріоритети, зберегли керованість і розпочали новий розділ у розвитку екологічного контролю", - ділиться він.

Під час війни Держекоінспекція активно взялася до роботи, яка була важливою саме в цих умовах: боротьба з несанкціонованими звалищами, контроль за підприємствами, які намагалися скористатися ситуацією, і, звісно, фіксація злочинів Росії проти довкілля. "Ми не допустили екологічну безконтрольність. Навпаки — через цифрові інструменти та оперативну координацію забезпечили фіксацію та реагування на ключові порушення", – зазначає Зубович.

Мільярдний збиток та "ЕкоЗагроза": відкритість та технології

Одним із головних напрямів роботи став підрахунок збитків, завданих російською агресією. За словами Зубовича, Держекоінспекція вже нарахувала збитки довкіллю на 5,5 трильйона гривень. Ця цифра свідчить про масштаб екологічної катастрофи, спричиненої війною.

Щоб зробити роботу інспекції більш відкритою та ефективною, у співпраці з Міністерством захисту навколишнього середовища було запущено платформу "ЕкоЗагроза". Вона дозволяє громадянам повідомляти про забруднення, а інспекторам – оперативно реагувати. "За два роки роботи вебресурсу 'ЕкоЗагроза' до Держекоінспекції надійшло та опрацьовано майже 5000 звернень від громадян", – наголошує Зубович, що є доказом успішності цієї ініціативи.

Міжнародне співробітництво та юридична стійкість: визнання на світовому рівні

Держекоінспекція значно розширила свою присутність на міжнародній арені. Україна стала частиною міжнародної мережі IMPEL, що дозволило "нашому голосу лунати там, де раніше нас просто не було", – пише Ігор Зубович. Це призвело до створення робочих груп та підтримки українських ініціатив.

Також важливим досягненням стала юридична трансформація інспекції. Верховний Суд у 2024 році підтвердив правомірність приписів Держекоінспекції щодо порушень. "Це рішення зміцнило позиції інспекторів на місцях і посилило правовий фундамент нашої роботи. Тепер кожен акт інспекції має більшу вагу", - пояснює екс-глава, наголошуючи, що це робить їхню роботу більш ефективною.

"Ми стали відкритими до діалогу": зміна сприйняття інспекції

Ігор Зубович вважає, що найголовнішим результатом його роботи є зміна сприйняття Держекоінспекції у суспільстві. "З інституту, який здебільшого асоціювався з каральною функцією, ми стали відкритими до діалогу, відповідальними перед суспільством, орієнтованими на результат", – зазначає він. Інспекція шукала не конфлікти, а рішення, але завжди "не мовчала, коли йшлося про захист довкілля".

Насамкінець він подякував усім, хто був поруч: колег, партнерів, журналістів і, особливо, Збройних сил України, завдяки яким ця робота була взагалі можливою. "Кожен крок, зроблений у тилу, був можливий тільки тому, що на передовій стояли ті, хто ціною власного життя завойовував для нас цю можливість. Ми ніколи цього не забудемо", - робить висновок Ігор Зубович.