Вперше в історії Державна екологічна інспекція домоглася, щоб Пулинська селищна рада сплатила майже 1.8 мільйона гривень шкоди довкіллю за незаконну вирубку дерев на землях, які їй належать. Це рішення суду – не просто перемога, а справжній судовий прецедент, який змусить місцеві громади відповідати за безгосподарність. Деталі цієї знакової справи – у нашому матеріалі.
З чого все почалося: незаконна порубка та мільйонні збитки
Історія, яка завершилася такою важливою перемогою для української природи, почалася восени 2023 року. Тоді на "гарячу лінію" Держекоінспекції надійшло звернення про незаконну вирубку лісу. Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу миттєво відреагували.
Під час перевірки вони виявили шокуючий факт: між селами Будище та Буряківка на Житомирщині, на землях, що належать Пулинській територіальній громаді, були незаконно зрубані 222 дерева різних порід. Це був справжній злочин проти природи, адже йшлося про самозаліснені ділянки, які мали б перебувати під охороною.
Слід зазначити, що, на жаль, особи, які здійснили цю варварську порубку, органами поліції так і не були встановлені. Це нерідка ситуація, коли зловмисники залишаються безкарними, а ліси страждають.
Проте, Інспекція не сиділа, склавши руки. Вони оперативно розрахували розмір шкоди, завданої лісу. Сума виявилася вражаючою – 1 мільйон 797 тисяч 949 гривень. Це не просто цифри, це величезні втрати для екосистеми, які ми всі відчуваємо.
Судові баталії: громада відповідає за "нічиї" ліси
Згідно з українським законодавством, а саме частиною другою статті 107 Лісового кодексу України, є чітке правило: якщо шкода завдана лісу, який нікому не наданий у користування, і винних не знайшли, то цю шкоду має відшкодувати орган місцевого самоврядування. У цьому випадку, це була саме Пулинська селищна рада.
Логічно, що Держекоінспекція звернулася до селищної ради з вимогою добровільно відшкодувати збитки. Проте, як часто буває, добровільно ніхто платити не захотів. Ігноруючи вимоги та відповідальність, Пулинська селищна рада відмовилася компенсувати завдану шкоду.
Саме тому Екоінспекція була змушена звернутися до суду, щоб примусово стягнути ці кошти. Перша інстанція – Господарський суд Житомирської області – 25 квітня 2025 року, на превеликий подив, відмовив у задоволенні позову Інспекції. Це був удар, але й виклик.
Не погоджуючись з таким рішенням, ДЕІ Поліського округу подала апеляційну скаргу. І тут настала кульмінація: 3 липня 2025 року Північно-Західний апеляційний господарський суд скасував рішення першої інстанції та повністю задовольнив позовні вимоги Інспекції! Тепер Пулинська селищна рада має сплатити 1 мільйон 797 тисяч 949 гривень шкоди, заподіяної незаконною вирубкою лісу на її території. Це справді велика перемога.
Прецедент для всієї України: мета – відповідальність громад
Начальник ДЕІ Поліського округу Євгеній Медведовський підкреслює важливість цього рішення: "Екоінспекція Поліського округу продовжує напрацьовувати судову практику за результатами першого в Україні застосування норм частини другої статті 107 Лісового кодексу України щодо стягнення шкоди у зв’язку з неналежним виконанням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень."
Це стосується саме тих лісів, які не надані у користування, у випадках, коли винних осіб не вдалося встановити. Фактично, це означає, що відтепер місцеві громади не зможуть ухилятися від відповідальності за свої землі, навіть якщо безпосереднього "рубача" не спіймали за руку.
"У підсумку така практика має забезпечити належне виконання органами місцевого самоврядування обов’язків із контролю за використанням і охороною природних ресурсів, відтворенням лісів, а найголовніше - збереженням лісів України," – наголошує Медведовський.
Наразі Інспекція очікує на отримання судових наказів, щоб скерувати їх до органів державної виконавчої служби для примусового стягнення коштів із Пулинської селищної ради. Це означає, що громада дійсно відчує фінансову відповідальність за те, що сталося.
Цей випадок – яскравий приклад того, як наполегливість та дотримання закону можуть призвести до справжніх змін у захисті довкілля. Чи стане це рішення початком нової ери відповідальності для всіх місцевих рад за те, що відбувається на їхній території? Будемо сподіватися, що так.
