Але не для сфери захисту довкілля. Запущені процеси вже не зупинити. Ми зробили для цього усе можливе і навіть більше. Ми зрушили з місця ті “болючі” питання, які десятки років гальмувались, дискутувались, але не доходили до логічного вирішення під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, через бажання окремих груп зберігати статус-кво і залишати все незмінним.

Про це пише Руслан Стрілець на своїй сторінці у мережі Фейсбук. Наводимо слова автора без коментарів редакції.

Однак за майже 3 роки роботи команди Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у часи війни маємо:

  • запущений новий український кліматичний трек - не на словах, а з конкретними діями та результатами. Із представленими вперше в історії України власними павільйонами на щорічних міжнародних кліматичних конференціях - СОР27, СОР28, і цьогорічному СОР29. Із приверненням уваги сотень міжнародних партнерів, із підписаними деклараціями та угодами, перемовинами та домовленостями. Маємо повністю підготовлені проєкти основного кліматичного закону України та Стратегії реалізації державної політики у сфері зміни клімату, працюючий Кліматичний офіс в Україні та розбудовану кліматичну архітектуру. Вже зроблені кроки, щоб бути учасником карбонмаркету та підготовлений фундамент, щоб наступного року в Україні у пілотному режимі запрацювала система торгівлі викидами;
  • запущену реформу управління відходами, закладений фундамент створення сучасної сміттєобробної інфраструктури в Україні та домовленості з інвесторами, запуск експериментальної системи розширеної відповідальності виробника з бізнесом, сформований новий ринок управління небезпечними відходами;
  • запущену реформу зменшення та контролю промислового забруднення. Так, це саме та реформа, на яку очікували десятки років жителі Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпра, Запоріжжя тощо. Тепер рамкове законодавство прийняте, європейські Найкращі доступні технології та методи управління по низці галузей опрацьовані та готові до затвердження, а ще Україна має офіційний статус спостерігача у Севільському процесі;
  • завершену реформу надрокористування. Значно спрощено процедуру участі в аукціонах. Вона стала прозорою та зрозумілою для всіх учасників. Результат +3,44 млрд грн до держбюджету за продаж спецдозволів на електронних аукціонах у 2023-2024 роках. За останні два роки ми зробили максимум для того, щоб Україна стала рівноправним учасником European Critical Raw Materials. Прозорість процедур, сучасні правила відповідно до стандартів ЄС та запобіжники виснажливому використанню природних ресурсів - це все вже закладений фундамент розвитку цієї галузі;
  • доведену до фінішу реформу лісового господарства. Лісова галузь в Україні вже не є дотаційною - вона сплачує вагомі податки до державного бюджету. Прибуток ДП “Ліси України” за перше півріччя 2024 року становить 11,14 млрд грн, а обіг деревини простежується онлайн від заготівлі до реалізації на експорт. Ще у 2021 році ми почали з розробки електронного лісорубного квитка, а вже в кінці 2023-го запустили електронний сертифікат про походження деревини, який є кінцевим документом у ланцюгу контролю за обігом деревини. Це дало змогу зрозуміти, що 50% експертної деревини до цього часу були “сірими”. Комп'ютер обдурити неможливо, тож упродовж 2024 року бізнес зрозумів, що краще працювати прозоро, сплачуючи податки, і в рівних цифрових умовах будеш конкурентоздатним. Так, тут є ще над чим працювати, але зміна підходів разом з цифровими інструментами, це вже незворотний шлях до прозорості галузі, яка багато років була корумпованою;
  • закладений фундамент нового менеджменту територій природно-заповідного фонду України, де європейські самодостатні парки мають можливість розвивати рекреацію та мають ресурси, щоб зберегти унікальні екосистеми. Результат - у 2023 році надходження парків від рекреації зросли у 7 разів. У 2024 прогнозується ще +10%;
  • реанімовану реформу державного екологічного контролю. Це також та реформа, про яку тривалий час дискутували до повномасштабного вторгнення. Ми представили стратегію, як змінити систему - щоб більше не було дискусій про якісну чи не дуже роботу інспекторів, а також з урахуванням нових акцентів - потреби фіксувати злочини росії проти довкілля та обраховувати збитки;
  • запущену реформу системи хімічної безпеки. Рамкове законодавство, 2 імплементовані основні європейські технічні регламенти CLP та REACH та розпочата робота над відповідним реєстрами - хімічних речовин, потенційних загроз тощо.