Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець обговорив з представниками Єврокомісії, бізнесу, керівником Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком, народним депутатом Дмитром Кисилевським стратегічні напрацювання та спільні точки дотику у сфері кліматичної політики України.
Про це йдеться у повідомленні Міндовкілля.За словами Руслана Стрільця, немає сумніву, що нова кліматична політика України має стати допоміжним інструментом розвитку та допомогти бізнесу адаптуватися до європейських правил. Учасники зосередилися на темі відновлення МЗВ – його обов’язковості й нагальності.
«Це те чого від нас очікує Європейська Комісія в межах фінансування Ukraine Facility. Вже напрацьований відповідний законопроєкт для відновлення МЗВ. Ми враховуємо, що під час війни частина установок зруйнована, суттєво пошкоджена або знаходиться на тимчасово окупованій території України. Запускаємо тренінгові сесії щодо МЗВ для операторів установок та верифікаторів. Дякую Торгово-промисловій палаті та Геннадію Чижикову за платформу для нашої взаємодії з бізнесом. Без плідної співпраці сьогодні, завтра потрібно буде боротися не з ризиками, а наслідками», – зазначив Руслан Стрілець.
Голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України Олег Бондаренко зазначив, що Міндовкілля є флагманом у формуванні кліматичної політики України. Наразі ініційований міністерством кліматичний законопроєкт знаходиться у другому читанні. Ми долучались до роботи над ним, розуміємо його важливість і сподіваємось на його схвалення вже до кінця року. Разом з тим Комітет наполягає на системному підході. Маємо відповісти на питання: які наші цілі, терміни, які інструменти маємо запровадити для реалізації кліматичної політики. І задля цього обов’язковим є повернення до МЗВ. Тільки після успішного впровадження збору даних щодо парникових викидів ми зможемо перейти до наступного кроку – СТВ. Наш Комітет буде наполягати, щоб ця система була введена. Україна не може відтермінувати її, бо це вимога ЄС. 1 січня 2026 року – це наш дедлайн. Пропоную разом обговорювати шляхи пом’якшення впливу цих вимог, але ані кроку назад.
Також в дискусії взяв участь заступник голови Комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради України Дмитро Кисилевський. Він привітав підхід Міндовкілля.
«У дискусії про кліматичну політику бачу не лише екологів, а й підприємців. Це дуже правильний підхід. Запровадження МЗВ, як механізму обчислення викидів парникових газів, є прийнятною для промисловості. Це дозволить перевести розмову про кліматичні цілі з лозунгів до дій. Адже поява об’єктивних даних про викиди дозволить уряду приймати реалістичні рішення і підсилить переговорну позицію України з нашими партнерами. Поява МЗВ дозволить перейти до справедливих розрахунків. І час цього переходу вже настав. Наразі механізм добровільний, але є виробники, які це вже роблять. Звісно, що на перших етапах всі стикаються з певними проблемами, з якими Міндовкілля допоможе розібратись – але це все набуває ознаки ринку. Процедура опрацювання цих звітів зрозуміла. МЗВ життєздатне і вважаю, що від цього користь буде», – Дмитро Кисилевський.
У другій частині конференції відбулась робоча сесія. Представники бізнесу спільно із представниками Міндовкілля, експертами міжнародного німецького товариства GIZ та національними верифікаторами обговорили поточну ситуацію у своїх галузях, подискутували щодо розв’язання проблем та можливих ризиків, визначили спільне бачення щодо подання звітності для подальшого формування бази даних парникових газів.
Про дату та місце початку тренінгових сесій для бізнесу щодо МЗВ буде повідомлено додатково на офіційному сайті Міндовкілля та соціальних мережах.
