Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, позаштатний радник президента України Олександр Камишін може стати кандидатом на звільнення через повну бездіяльність.
Про це пише видання «Народна правда». Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.
Мінстратегпром існує вже третій рік. Втім і до призначення Камишіна в березні 2023 року і після, так і не запрацювало. Відомство відпочатку задумувалось як «міністерство оборонно-промислового комплексу», але не запрацювало належним чином навіть за півтора роки повномасштабної війни. Зараз воно здається абсолютно непотрібним, адже закуповує для ОПК Міноборони, замовником є ЗСУ, а фінансує Мінфін.
Мінстратегпром міг би вирішувати бюрократичні і логістичні проблеми, займатися стратегічним плануванням, інвестиціями, але й тут результатів немає. «Нині Мінстратегпром — навіть не валіза без ручки. Адже валіза не потребує грошей на своє утримання… Поки воно видається суто вітринним, а бекграунд його очільника якби натякає — ця вітрина ховає, а не презентує», — пише видання.
Раніше Олександр Камишін працював у KPMG, Dragon Capital, холдингу олігарха Ріната Ахметова «СКМ». У 2021 році він став радником тодішнього глави Міністерства інфраструктури Олександра Кубракова. З серпня 2021 до лютого 2023 року очолював Укрзалізницю.
На цій посаді Камишін запам’ятався хіба що корупційними скандалами, тендерними махінаціями та лобіюванням інтересів Ахметова. Наприклад, найпершим рішенням УЗ за каденції Камишіна була заборона подачі під навантаження власних вагонів, окрім тих, що мають контракти з компаніями олігарха.
У жовтні 2021 року УЗ оголосила тендер на закупівлю 80 електропоїздів Stadler очікуваною вартістю 31,5 млрд грн. Ціна одного поїзду при цьому майже у 2 рази перевищувала вартість, за якою аналогічні поїзди такої ж комплектації купував уряд Швейцарії.
Крім того, Камишін повернув на залізницю менеджерів з орбіти Євгена Кравцова, який очолював УЗ з літа 2017 року по січень 2020 року і запам'ятався величезною зарплатою у 570 тис. грн на місяць.
Разом із тим начебто прибутковість УЗ, якою вихвалявся Камишін, пояснювалась виключно сприятливими ринковими умовами, а не його менеджерськими чи реформаторськими талантами, йдеться в матеріалі.
Тож до Камишіна виникає низка питань, зокрема за які досягнення він отримав посаду міністра і чому не показує жодних результатів.
«Ці питання виникатимуть все частіше, адже він не показує жодних результатів, а українці все частіше вимагають позбавлятися неефективних або недоброчесних урядовців — то Резнікова, то Ткаченка. Бо у гру «не можна критикувати владу під час війни» суспільство вже награлось. Можна і треба, якщо єдиний функціонал чиновника — імітувати роботу і проїдати бюджет», — пише «Народна правда».
