Про це пише Микола Томенко на своїй сторінці у мережі Facebook. Далі наводимо слова автора без коментарів. Також зазначимо, що думка експерта може не збігатися з позицією редакції.
Сьогодні, у День Києва, буде багато вітань і добрих слів про наше рідне місто - столицю України! І це правильно.
Але не менш справедливо було б зауважити про те, що з кожним роком від 50-тисячного княжого міста Володимира і Ярослава, від східного православного Риму доби Івана Мазепи, від духовної території української громади Сковороди-Шевченка-Лесі Українки, від героїчної і трагічної столиці Української держави часів Грушевського-Скоропадського-Петлюри…залишається все менше і менше історико-культурних та архітектурних свідчень.
Звісно, команда Кличка, яка гідно продовжує часи брутальної забудови Києва, сьогодні розповість нам, про свій черговий унікальний проект - міст до острова розваг на Оболоні. Натомість Києву, який працює і виживає від обстрілами російської орди, доречніше було б подумати над укриттями для безпеки киян, над новими школами і дитсадками, над належною транспортною інфраструктурою…і що не менш важливо - над ЗБЕРЕЖЕННЯМ історичної частини УКРАЇНСЬКОЇ СТОЛИЦІ!
…Я днями випадково натрапив на рішення Громадських слухань у Києві від…12 червня 2005 року, які підтримали мою пропозицію про ЗАБОРОНУ забудови історичного КИЄВА.
Але реалії життя і плани та дії влади, як знаємо, виявилися дещо іншими. Київ ДОСІ не затвердив новий ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН та відповідно не визначив історичну та інші зони розвитку української столиці😡
Але я не втрачаю надії. І сьогодні в День Києва знову пропоную 5 кроків для врятування залишків минулої історико-архітектурної та культурної слави нашої столиці:
1. Створення культурного і музейного простору ДАВНЬОГО КИЄВА на місці Гостинного двору, що на Контрактовій площі.
Нагадаю, що в 70-роках під час будівництва метро тут археологи розкопали вулицю Києва 11 століття і знахідки отримали назву «Київські Помпеї». Тож маємо ОСТАННІЙ ШАНС відновити розкопки на Подолі, а на базі знахідок створити Музей історії та архітектури ДАВНЬОГО КИЄВА, а не звести черговий центр із кафе і сувенірними мафами.
2. Київ Івана МАЗЕПИ.
Облаштувати район від Арсенальної площі до Києво-Печерської лаври як територію пошанування і популяризації життя та діяльності Гетьмана Івана Мазепи. Він повинен розпочинатися памʼятником знаменитому державотворцю на площі і завершуватися Музеєм головному меценату Києво-Печерської лаври в Мазепинській вежі.
3. Київ - СТОЛИЦЯ Української Держави 1917-1920 років.
Нагадаю, що наші пропозиції про перетворення Будинку вчителя - на освітній та музейний простір, де буде популяризуватися історія нашого державотворення початку 20 століття, де будуть кабінети Керівників України Михайла Грушевського і Симона Петлюри, де зала нашого парламенту - Центральної Ради стане місцем просвітницької діяльності…вже 6 рік ігноруються міською владою. Справа честі - створити таку територію нашого Державотворення в центрі міста.
4. Київ Владислава ГОРОДЕЦЬКОГО.
Одним із архітектурних брендів нашого міста є унікальні і неповторні мистецькі витвори Владислава Городецького.
Для того, щоб маршрут архітектурними дивами Городецького став складовою світової презентації Києва необхідно завершити реконструкцію Національного художнього музею, провести ремонт Караїмської кенаси (Будинок актора) і відкрити для всіх киян і гостей міста Будинок із химерами, змінивши його статус однієї із президентських резиденцій.
5. Про ІСТОРИЧНИЙ ПАНТЕОН Києва.
Сьогоднішня влада ментально презентує скалічений образ громадянина «малоросіянсько-радянського типу». Для Кличка і К. українофоб Булгаков - «видатний киянин», памʼятник Щорсу - важливий мистецький витвір, а ще вчора московські попи Лаври для них були духовними, прости Господи, наставниками?!
Тож визначення місця та ролі історичних постатей в ландшафті сучасної української столиці повинна взяти на себе експертна спільнота, а не чиновники через маніпуляції і так звані голосування. Бо інакше, й на далі, архітектурний творець барокового Подолу Іван Григорович-Барський буде прописаний десь на Кільцевій, а Тарас Шевченка на станції метро в колишній промзоні міста…
Отож, друзі-кияни! Не забуваємо, що справа захисту історико-архітектурного і культурного обличчя нашої столиці в наших руках.
Зі святом Вас…із сльозами на очах!
ВСЕ БУДЕ наш ВІЧНИЙ КИЇВ!
