В 1964-му році в США мав місце гучний прецедент – рішення Верховного Суду по справі «New York Times Company v. Sullivan». Рішення було на користь журналістів відомого ЗМІ і фактично зробило так, що американські медіа змогли публікувати брехню щодо публічних персон практично безкарно.

Тоді Верховний Суд постановив, що 1-а поправка до Конституції США, яка захищає свободу слова, обмежує можливості американських державних посадових осіб (публічних осіб) подавати в суд на медіа за наклеп.

«Коли наші ЗМІ критикують політиків, а політики вважають це брехнею, то саме політики повинні довести в суді, що така критика була не просто неправдивою, а що вона була спеціально спрямована на зло. Це – високий стандарт. З одного боку, таке становище захищає медіа. Але, в результаті ситуація призвела до того, що все було перекручено. Зараз майже будь-яка людина, особливо якщо він вважається публічною фігурою, повинен не просто довести в суді, що його оббрехали журналісти, а довести, що ЗМІ це зробили спеціально йому зло, зі злим умислом, завдавши йому навмисне репутаційний збиток! Довести це дуже складно. Тому, у нас не те, що на журналістів, навіть на якихось блогерів або просто людей, які коли-то раз чи два написали в соціальних мережах – пост або коментар, вкрай складно подавати скаргу в суд. Все через рішення 1964-го року Верховного Суду США. Це обов'язково потрібно виправляти», – переконаний відомий американський адвокат і політичний стратег Юрій Ванетик (Каліфорнія, США), який з 2017 року веде боротьбу з фейковими ЗМІ в США.

«З іншого боку, – продовжує Юрій Ванетик, – я вже бачу, що до таких явищ люди починають звикати. Люди починають менше звертати уваги на різну інформаційну бруд в публічній площині. Громадяни починають розуміти, що якщо людина щось зробив у своєму житті вагоме, то обов'язково хтось в інтернеті скаже про нього щось негативне. Одна справа, коли напише щось неприємне якась престижна газета – це так, тоді така інформація заслуговує уваги, бо до авторитетним ЗМІ завжди і скрізь присутня повага. А от якщо щось про людину напишуть просто в інтернеті – це вже не сприймається людьми настільки серйозно, наскільки було раніше».

«Наше суспільство має проблеми з-за поганих законів, так. Але тут ще проблеми і з-за того, що сучасні технології обігнали закони. Закони не встигають за інтернетом, соціальними мережами, блогами, твітами, постами. Закони відстали від того, якими методами можна зараз людини атакувати, якщо є на те умисел.

Популярні новини зараз

Вручення повістки мало не закінчилося трагедією на Рівненщині: "Схопив косу та..."

"Відсидітися за спинами інших не вийде": скандал із врученням повісток в Одесі вийшов на новий рівень

"Схаменіться": рішення відомого ведучого всиновити дитину сколихнуло українців

Життя після 50: як змінилися легендарні зірки серіалу "Беверлі-Хіллз", фото

Приїхали побачити сина: трагічно обірвалося життя подружжя прикордонників, кадри з місця

Показати ще

Величезне лицемірство! Я кажу про це як людина, яка має багато досвіду в цій сфері. Наприклад, я не був настільки активним в деяких речах, пов'язаних з минулим Президентом США, але мені все одно «пришили» деякі речі. Хтось проплатив – і мені «пришили». Про мене писали іноді таке, що мене дуже дивувало. З іншого боку, Уінстон Черчілль колись дуже влучно сказав: «У тебе є вороги? Добре. Отже, в своєму житті ти щось колись відстоював!».