Внаслідок масованого обстрілу Києва 10 жовтня сильно постраждала споруда Національного науково-природничого музею Національної академії наук: вибуховою хвилею пошкодило та вибило оригінальні сторічні вікна, а унікальна для Європи експозиція опинилася майже просто неба у дощову осінь.
«Навіть за часів більшовизму музей не знав такого нападу. Музей не бомбили німці під час Другої світової, хоча під час окупації залучили своїх експертів і вивезли багато цінних колекцій, щоб користуватись. Ті, хто зараз воює проти нас — це справжні варвари. Вони просто все знищують», — розказала про небачені в історії музею руйнування Оксана Червоненко, заступниця директора з наукової та музейної роботи Національного науково-природничого музею НАН.
Під час масованого ракетного обстрілу Києва 10 жовтня від потужних вибухів у центрі столиці пошкоджені та вибиті вікна трьох поверхів музею, який збудований у 1911 році. Оригінальні рами та скло збереглися до нашого часу, втім через війну й обстріли доведеться їх замінити новими. Це доволі дорого — вікна великі, заввишки 2,5 м. Кожне вікно дорого коштуватиме, музей самотужки не може профінансувати такі витрати. Зараз головний виклик — прикрити віконні отвори, де вибите скло.
На ці потреби оперативно надали підтримку Міністерство культури та родина Довгих. За словами Оксани Гуляєвої, CEO родинної компанії DOVGIY Family Office, вони одними з перших відгукнулися на прохання музею про допомогу: «Наш батько – Станіслав Довгий (президент Малої академії наук НАН) – сам колекціонер і має музей мінералів. Національному природничому музею він передав частину власної колекції метеликів — з музеєм ми маємо багато спільного. Тому добре знаємо, що волога та різкі перепади температур для експонатів, що представлені у музеї, мають надзвичайно руйнівну силу. Було надзвичайно важливо оперативно відреагувати на проблему. Ми вдячні Міністерству культури – вони моментально надали частину матеріалів першочергової необхідності, ми змогли оперативно закупити решту і це дозволило в наступний же день розпочати роботи із закриття віконних отворів та убезпечення колекції».
За словами Оксани Червоненко із Національного науково-природничого музею НАН, на заміну вікон може знадобитись до 4 млн грн. Швидкість збирання коштів — це буквально питання життя та смерті для унікальних музейних експонатів, зокрема зниклих та унікальних тварин. Деяким колекціям близько 200 років, а унікальна споруда із кісток мамонта — єдина у світі.
«Експонати не постраждали безпосередньо від вибухів, але їм через вибиті вікна загрожує вологість. Природничі предмети — натуралії — дуже специфічне культурне надбання. Волога призводить до утворення грибка та плісняви, які повністю зруйнують об'єкт. Це може призвести до незворотних процесів, — пояснила Оксана Червоненко. — У нас багато ексклюзивних колекцій ще з XVIII сторіччя, унікальних для Європи та світу, і ми не можемо допустити їхньої втрати. Тому потрібно реагувати дуже швидко, щоб затулити та замінити розбиті вікна».
Поки що допомога родини Довгих — найбільша. Про це розповіла заступниця директора музею Оксана Червоненко: «Вони першими запропонували допомогу, адже ми маємо довгу історію зв'язків. Станіслав Олексійович Довгий багато років допомагає музею, не афішуючи цього. Він сам запропонував допомогу».
Нині триває збирання донатів, аби врятувати унікальні експонати київського музею. Свій внесок можна зробити за цим посиланням.
Раніше DOVGIY Family Office взяв на себе витрати по зведенню захисних споруд історичних пам’яток столиці від наслідків ворожих обстрілів, зокрема монументів засновникам міста Кию, Щеку, Хориву та їхній сестрі Либеді на набережній Дніпра та на Майдані Незалежності, створив захисну конструкцію для ікони Богородиці Нікопеї на Золотих воротах та інших об’єктів культурної спадщини.
Нині представники родини Довгих планують також надати допомогу Інституту математики — він знаходиться поруч із Національним науково-природничим музеєм НАН і також постраждав внаслідок ракетних обстрілів 10 жовтня.
