Про це він розповів у програмі «Філософія війни».
«Війна – це теж життя, просто війна – це дуже пришвидшене життя, неймовірно пришвидшене. Коли ти за хвилини можеш проживати роки, коли ти за день можеш прожити десятиліття того, що ти міг прожити як цивільний. Не тому, що от сьогодні ти поговорив, а завтра ти помер, ні. А тому, що там певно мірою все спрощується», - розповідає Олекса Сокіл.
Тобто, пояснює він, насправді на війні все переважно ділиться на чорне і біле, у цивільному житті є ще сіре, але під час бою – ні. Щодо страху смерті, зазначає ветеран, то певною мірою воїн навіть починає знаходити із нею спільну мову. Водночас він попереджає, що це не гра і грати в це не варто.
За словами священника, коли людина перестає боятися смерті, це призводить до того, що людина гине. А перестають боятися смерті, пояснює він, ті, хто перенавантажені, хто довго перебувають на передовій, під обстрілами, така напруга призводить до того, що людина з часом перестає реагувати.
«Коли поруч біля тебе люди отримують важкі поранення, помирають у тебе на очах, тебе це в певний момент випалює. По-перше, ти не реагуєш на зовнішні подразники, ти вже не звертаєш уваги, яка пора року, ти не звертаєш уваги на місяць, день, число, навколо тебе війна, ти навіть не згадуєш, що в тебе хтось є у мирному житті, ти от там», - пояснює Олекса Сокіл.
Як повідомляла Politeka, Сокіл пояснив, як війна змінює людей у філософському плані.
Також Politeka писала про те, що Мусієнко пояснив, як боротися з фейковими наративами противника.
