Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».

Експерт зазначає, що 5 жовтня СРСР запросив Фінляндію на переговори щодо покращення їхніх відносин з урахуванням нинішньої ситуації в Європі, а фінське керівництво негайно звернулося за підтримкою до Німеччини, Англії, Франції, США та Швеції.

«У Фінляндії 6 жовтня було вирішено посилити війська резервістами, а 5 та 9 жовтня вони отримали наказ на підготовку до оборони та дій у районі Реболи на радянській території. 8 жовтня Фінляндія заявила, що не піде на укладання договору на кшталт країн Балтики», - каже Руслан Бізяєв.

Як розповідає експерт, 12 жовтня у Фінляндії було оголошено загальну мобілізацію та евакуацію цивільного населення з великих міст, а 14 жовтня радянські літаки знову вторглися у повітряний простір Фінляндії. Обидві сторони, додає він, вели розвідку над Фінською затокою та звинувачували одна одну в порушенні повітряного простору.

«12 жовтня у Москві розпочалися радянсько-фінські переговори. Коли фінська делегація відмовилася від обговорення питання укладання договору про взаємодопомогу, радянська сторона запропонувала проект договору про спільну оборону Фінської затоки на кшталт фінсько-шведської угоди про оборону Аландських островів. Але ця пропозиція була відхилена фінами без обговорення», - констатує Руслан Бізяєв.

Далі, пояснює політолог, Радянський Союз запропонував Фінляндії здати йому в оренду порт Ханко на 30 років для влаштування морської бази з береговою артилерійською обороною, розмістити в цьому районі 1 піхотний полк, 2 дивізіонно-зенітні артилерії, 2 полки авіації, батальйон танків і 5 тисяч чоловік, а також деякі острову та частина Карельського перешийка.

«У фінському керівництві переважала сформульована думка, що Радянський Союз блефує і щодо нього треба проводити тверду лінію. Тим часом у Фінляндії продовжувалась обробка громадської думки у дусі неприпустимості поступок СРСР», - розповідає Руслан Бізяєв.

23 жовтня, констатує експерт, переговори в Москві відновилися, але фінська делегація відразу відхилила радянську пропозицію про оренду порту та право якірної стоянки для флоту. До того ж, додає він, радянська сторона заявила, що весь перелік пропозицій був мінімальним. За словами політолога, на можливості угоди було поставлено хрест.

Як повідомляла Politeka, Головін пояснив, який вплив матиме угода щодо вивезення зерна на українську економіку.

Також Politeka писала про те, що Бізяєв розповів, які проблеми у глобальній світовій економіці створила повномасштабна війна росії проти України.