Про це він розповів у власному блозі.
«Територія сучасної України, сучасної Чернівецької області, тоді частини Румунії, вийшла яблуком розбрату, вийшла каменем спотикання, детонатором, який запустив початок конфлікту між двома, здавалося би, тепер неймовірно дружніми режимами», - підкреслює Іван Патриляк.
Принагідно він зазначає, що радянські газети за 1940 рік, коли німецькі війська громили французьку армію, були наповнені жовчю на адресу франко-англійських підпалювачів війни, які не погодилися на пропозиції німців і розв’язали проти Німеччини війну, а тепер терплять у ній поразку.
«Здавалося, світ просто перевернувся. Комуністи, які ще пару років до того поливали нацистів брудом, тепер вихваляють їх і воєнні звитяги в Західній Європі. Під цією димовою завісою пропаганди Радянський Союз вирішив трохи надути свого берлінського партнера і виставив Румунії територіальні претензії, які виходили за рамки угоди Молотова-Ріббентропа», - розповідає Іван Патриляк.
Зокрема, каже він, йшлося про Буковину, колишню територію Австрійської імперії, на яку СРСР не міг аж ніяк претендувати. Претензії Радянського Союзу на ці території, розповідає вчений, спровокували конфлікт із Німеччиною, який спершу відбувався на дипломатичному рівні у формі обміну нотами. Як пояснює дослідник, Німеччині потрібна була румунська нафта, а сама Румунія була малорозвинена в плані комунікації, з Угорщиною в неї відносини були погані і вона не надто хотіла пропускати німецькі військові ешелони у разі чого. Тому, пояснює він, Німеччина вирішала проводити операцію проти червоної армії з метою захистити румунську нафту, наносячи удари з території окупованої Польщі.
Як повідомляла Politeka, Кондратенко заявив, що війна лише набирає обертів.
Також Politeka писала про те, що Тизенгаузен прокоментував відступ росіян зі Зміїного.
