Ось ці головні історичні уроки для нас.
1. Деспотична Московщина - ворог України.
«А оскільки дехто з колишніх гетьманів, наслідуючи деспотичне московське правління, зухвало намагався привласнити собі, всупереч праву і рівності, необмежену владу, не соромлячись нехтувати давніми законами і вольностями…здійснити таку важливу справу як виправлення і піднесення своїх принижених прав та вольностей».
2. Про Київську православну метрополію, вільну від підпорядкування Московського патріархату.
«…коли наша батьківщина буде звільнена від московського ярма, мусить сприяти поверненню її у підпорядкування первісній екзаршій владі Константинопольського Апостольського престолу…»
3. Про соціальний захист війська України.
«Встановлюється і оголошується непорушним, що вдови козаків, їхні дружини та діти-сироти, козацькі господарства і (господарства) жінок, чоловіки яких перебувають на війні або на якихось військових службах, не притягуватимуться до жодних обов‘язкових для простого люду загальних повинностей і не будуть обтяжені сплатою податків».
4. Кримські татари - стратегічний союзник України.
«…тісний зв‘язок любові єднає названий Козацький народ з Кримським ханством, з яким не раз Військо Запорозьке вступало у збройний союз і об‘єднаними силами виступала на захист своєї батьківщини і своїх вольностей… Ясновельможний Гетьман… дбає про…відновлення давнього братерства з Кримським Ханством…»
5. Про демократичний устрій та важливість парламентаризму.
«…під час війни і в умовах миру збирати приватні та публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини, на яких незалежні володарі… не відмовляються підкорити свою думку спільному рішенню…
…встановлюється три Генеральні Ради, які щороку збиратимуться…на свято Різдва Христового…на свято Великодня… на Покрову…І коли Ясновельможний Гетьман запропонує публічні раді щось на обміркування, тоді усі без винятку, муситимуть із чистим сумлінням, відкинувши свої й чужі приватні інтереси, без нечестивої заздрості і жадоби помсти, прийняти правильне рішення…»
6. Про контроль та відкритість зовнішньополітичної діяльності керівника Держави.
«…якщо надходитимуть якісь листи з іноземних країн…належить…повідомляти (про них) Генеральну старшину, а також розкривати відповіді, і щоб не було таємної писемної кореспонденції, особливо чужоземної і такої, яка могла б завдати школи цілісності батьківщини і загальному благу…»
7. Гарантії місцевому самоврядуванню і правам громад.
«Силою цього Виборчого акта ухвалюється, що …столичне місто Київ та інші міста України зберігали недоторканним і непорушним всі свої справедливо отримані закони та привілеї…»
8. Як побороти корупцію у владі.
«Оскільки ж усі тягарі та здирства нещасного простолюду беруть свій початок із підкупу за сприяння особам, що просять і домагаються… посад, не користуючись довір‘ям і не маючи заслуг, але ненаситно прагнучи до власного збагачення… тому найсерйознішим чином постановляємо…не надавати нікому ніяких урядів, ані почестей керуючись якоюсь попередньою оцінкою…і не нав‘язувати на них нікого силоміць. Але завжди як козацькі, так і прості урядники, а особливо полковники, повинні обиратися вільним волевиявленням і голосуванням…Цей закон належить виконувати і полковникам, не призначаючи сотників та інших урядників на основі дружніх стосунків і особистої прихильності без вільного голосування всього повіту…»
9. Як повернути всіх заробітчан в Україну.
«… повинен пильно дбати про те, щоб простим козакам і простолюдинам не чинили надмірних утисків, спустошливих поборів і здирств. Бо ці надужиття спонукають люд залишати обжиті місця і відходити до чужих країв за межі рідної землі аби полегшити подібні тягарі і шукати життя кращого, спокійнішого і легшого».
10. Зупинити зловживання податківців та митників.
«Нещасний простолюд дуже благає про відшкодування і висуває… скарги на відкупників мита, оскільки ринкові комісари переслідують його численними незвичними і незліченними здирствами …Таким же чином ринкові комісари повинні збирати ринковий податок лише від тих, хто йому підлягає, а не від бідних людей…»
Це лише деякі мудрі поради й своєрідні історичні уроки від наших керманичів з початку 18 століття, які свою владу втратили й допустили підпорядкування України тодішній Московщині, а згодом і Російській імперії. Тож нині, особливо в умовах війни російської орди вбивць, ґвалтівників і мародерів військового злочинця Путіна проти України й українського народу, мусимо зробити все, щоб знову не припуститися помилок і діяти лише на благо рідної неньки-України.
З Днем нашої Конституції Вас!
П.С. Статтю підготовлено за матеріалами мого дослідження «Історія української Констиуції», яке вперше побачило світ у 1992 році.
