Благополуччя 40 мільйонів громадян України, згідно з «The Military Balance», знаходиться в руках 209 000 військовослужбовців ЗСУ, пише "Хвиля". Це приблизно 0,5% від усіх нас, нас яких 99,5%. Сукупно ми маємо активи, як власні так і колективні, на трильйони доларів. Якщо говорити чесно, ми маємо непогане життя і непогані доходи.

Наша проблема в тому, що вже 8 років тільки ці 0,5% захищають нас - 99,5%, наше майно, наше щасливе життя від руйнування, ціною власного життя, здоров'я, страждань, особистих трагедій. А нас як би це все не стосується, не турбує, ми про це не думаємо, щоб не було докорів сумління. А якщо згадаємо, то дамо якусь дрібницю або, що то нам не потрібне, і ходимо з почуттям гордості. Вважаємо " Ну вибрали люди таку роботу, то нехай і працюють, вони ж зарплату отримують, що вони ще хочуть, наприклад я стрижу, добре роблю свою роботу, мене за це благадаріть і обожнювати не треба, нехай дають гроші і частіше приходять, а якщо перестану працювати то трагедії не буде». Вважаючи, що ці 0,5% в тій же логіці.

А як же живе рядовий військовослужбовець ЗСУ. 11 місяців його немає вдома, з них 6 місяців в зоні ООС, 5 місяців на полігоні. У глязі, пилу, мазуті працює як проклятий в мороз, спеку, вдень і вночі. Отримує за це в середньому за рік близько 4800 €, в перерахунку на місяць близько 400 €. Крім цього, заробляє купу хронічних захворювань. Дружина, діти, родичі вважають його божевільним, так як сторож в сусідньому супермаркеті заробляє набагато більше в теплі, в добрі і вдома.

Тому багато сімей розпадаються, навчені нашими партнерами по НАТО військовослужбовці не продовжують контракт з ЗСУ, а їх місце часто залишається порожнім. Штати бойових бригад ЗСУ укомплектовані особовим складом відсотків на 50. Ми ж вважаємо, що це нас не стосується, все вирішиться само собою, а росіяни постоять-постоять - і підуть, вообщем, готуємося давитися шашликами, в дусі «Не дивіться на верх».

Держава намагаємося відбутися тим, що дешево коштує, але не вирішує проблему, а лише імітує її вирішення, а саме - територіальною обороною. Можливо тому, що 99,5% не розуміють, що 1 залп РСЗВ і батальйону ТРО немає. Армія це головний інструмент деструкції, руйнування в світі. Її основа починається з танків і гаубиць, а не з автоматів і БТРів. А ТРО-інструмент стабілізації і партизанських дій.

Ми повинні задатися питанням-Якщо людей не вистачає на використання існуючого озброєння знаходиться в ЗСУ, то хто буде використовувати нове, отримане від партнерів? І де будуть, через 1-2 місяці, навчені нашими партнерами оператори "Javelin" або "Stinger", з вартістю одного пострілу більше 100 000$, можливо в охороні сусіднього супермаркету?

Чому ж ми не зробимо правильний крок і істотно не підвищимо оклади ЗСУ? Тому, що 99,5% пасивні в цьому питанні, що стимулює державний апарат перенаправити ресурс з знищення першопричини агресивних дій РФ, а саме нашої слабкості, на програму із заробляння грошей (Велике будівництво).

Враховуючи нинішню обстановку, якщо ми не хочемо загинути, погубити власне майно, відмовитися від української ідентичності та спільності, перетворитися на руїну на століття, нам необхідно в найкоротші терміни внести зміни до державного бюджету з метою додати на оплату військовослужбовців ЗСУ мінімум 20 млрд.грн. на 2022 рік вже з лютого.

З цього питання потрібно чинити громадський тиск на держ. органи через ЗМІ, зареєструвати і проголосувати за відповідну петицію на сайті Президента.

Прошу всіх про підтримку. Віримо в перемогу і докладаємо спільних зусиль. Все в наших руках, потім нарікати буде ні на кого.