Аспірант Центрально-Європейського університету у Відні Павло Щелін заявив, що лише після 16 століття у держави як поняття з’явилися якісь амбітні завдання.
Про це він розповів у програмі «Романенко. Бесіди» з Юрієм Романенком.
Як пояснює експерт, до 16 століття у держави не було таких амбітних завдань, як сьогодні. «Просто не було філософського базису, щоб навіть помислити собі таке», - підкреслює він. Раніше, розповідає Павло Щелін, функцією держави було радше реагування на різні кризи, наприклад, на нестачу зерна, брак коштів, невдоволення робітників.
Водночас до 16 століття, каже він, поступово з’являлося та міцнішало бажання бути цивілізатором. «Тобто зростає бажання «оцивілізовувати», насаджувати цей порядок зверху. І поступово на цей момент ми бачимо радикальну зміну парадигми на природу держави. Їх лише дві: реактивна та активна», - пояснює Павло Щелін. Тобто, додає він, еліти вважали себе суб’єктами, що повинні змінювати суспільство зверху вниз.
Як повідомляла Politeka, Щелін розповів про погляди Томаса Гоббса на державу як механізм страху та примусу.
Також Politeka писала про те, що Кириченко розповіла, як українцям прийти до політичної нації.
