Колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін вважає, що заяви про готовність України відмовитися від використання вугіллядалекі від реальності.

Про це він розповів у програмі Юрія Романенка «Романенко. Бесіди».

Він проаналізував цей намір у контексті конференції ООН у Глазго по змінах клімату.

«Колись ми обговорювали можливі опції по Донбасу. А який ще бізнес, крім вугілля, якщо завтра ми звільнюємо тимчасово окуповані території? Яка економічна модель для цих територій, яка не включає в себе вугілля? От хтось мені може пояснити хоча б на пальцях, навіть не на рівні шкільної арифметики? Там зараз є вугілля, трохи металу. Більше нічого. Якщо забрати вугілля – на чому будуть жити реально ці люди? А як буде функціонувати весь процес? Якщо ми відмовляємось від вугілля, то ми забираємо у цих територій, хоча вони й тимчасово окуповані, взагалі будь-яку перспективу», - каже він.

Ексголова МЗС зазначає: ми взагалі не обговорюємо цей порядок денний! Ми робимо вигляд, що нас це не стосується.

«Але це нас дістане не післязавтра, не за п’ять років, не за три. Це нас дістане вже наступного року. З точки зору нових тарифів, які буде запроваджувати Європейський Союз 2025 року. Сьогодні 2021 рік, що таке чотири роки? З точки зору нових механізмів. В чому мета Глазго насправді, якщо чесно? Мета Глазго – зачистити в хорошому сенсі всі ринкові механізми для оптимізації викидів. Якщо ми гребемо як раніше, то планета нагрівається на 2,7 градуса. Ми хочемо 1,5 градуси. Подивіться, скільки у нас коштує тонна викидів: 3, 4, 5 доларів. Для того, щоб досягти мети, потрібно 75 доларів», - підкреслює Клімкін.

Politeka повідомляла, що Олег Тягнибок назвав вади українського політикуму, які заважають будувати довірливі стосунки з західними партнерами.

Також Politeka повідомляла, щоСоломон Манн розповів, як з відходом з посту канцлера ФРН Ангели Меркель зміцнилися позиції у Франції в Європейському Союзі.