Історія ядерного роззброєння України почалася задовго до проголошення Незалежності. Про це член Комісії з питань екології, колишній народний депутат Юрій Костенко розповів у програмі Геннадія Друзенка «Конституційна кухня».
Він зазначає, що ще за Радянського Союзу теоретично розроблялися моделі, як вчинити з ядерним арсеналом. Він був розташований на території чотирьох республік СРСР.
«Найбільша частина – Російська Федерація, друга – Україна, далі Казахстан і Білорусь. Україна мала третій за потужністю ядерний потенціал. Довго ми у комісії намагалися з’ясувати, що ж він собою являв. Тому що тільки в Генштабі СРСР були точні дані про кількість боєголовок, про їхні типи. Єдине, що ми знали – це щодо стратегічних ракет. На одних розташовувалося 10 боєголовок, на інших шість. Надзвичайної потужності, це остання модифікація, і носій був з «Південмашу», - розповів Костенко.
Він був дуже точний, мав систему протиповітряної оборони, в Америці не було такої системи.
«Наші дослідження показали, що Україна мала від трьох-чотирьох тисяч боєголовок тактичної зброї. Тактична зброя покривала все: від ядерних торпед на Чорноморському флоті до оперативно-тактичних, протиповітряна оборона – все це було насичене ядерними боєголовками. Те ж саме щодо стратегічних. Окрім носіїв ракети, у нас були ще й бомбардувальники з крилатими ракетами великої дальності і великої потужності. Цього масиву, яким Україна володіла, було достатньо, щоб знищити за декілька разів увесь світ», - зазначає Костенко.
Politeka писала про те, що міжнародний саміт «Кримська платформа» може стати відправною точкою для створення ефективних міжнародних механізмів деокупації Криму.
Також Politeka писала про те, що Кривонос розповів, чому він навчився в американців в Іраку.
