Як повідомляє Центр інформації УПЦ, княгиня Ольга увійшла в історію як творець державного і культурного життя в Київській Русі.

Ольга прославилася далеко за межами своєї країни мудрістю і залізним характером. Особистісні якості допомогли їй понад двадцять років успішно управляти найбільшою державою Європи. Про це пише znaj.ua.

Свята в 903 році стала дружиною Київського князя Ігоря. Після його вбивства повсталим плем'ям древлян в 945 році, Ольга взяла на себе керівництво державою при трирічному синові Святославові.

У 954 році Ольга відвідала Царгород, де її з пошаною прийняв імператор Костянтин VII Багрянородний. Вона була вражена величчю і красою храмів стародавнього Константинополя.

Ольга прийняла таїнство хрещення, яке над нею звершив патріарх Феофілакт, а хресним був сам імператор.

Після повернення на Русь вона починає будувати перші храми.

Свята княгиня померла в 969 році. Згодом її останки були перенесені святим рівноапостольним князем Володимиром в Десятинну церкву в Києві.

За переказами, в саркофазі, в якому знаходилися мощі святої, було віконце. Коли хто-небудь приходив до гробниці з вірою - воно само собою відкривалося і було видно тіло блаженної княгині, яке світилося подібно до сонця. Багато людей отримували зцілення від різних хвороб. Мощі були приховані під руїнами храму після навали татар на Київ в 1240 році.

Згідно з переданням, вони були знову відкриті святителем Петром Могилою в XVII столітті, але вже до XVIII століття були остаточно втрачені.

У 1547 році велику княгиню зарахували до лику рівноапостольних святих.

Святу Ольгу шанують як покровительку вдів, а також новонавернених у вірі.