Одіозний вірменський бізнесмен та політик Рубен Варданян через підтримку російської агресії в Україні та відмивання грошей для оточення Путіна перебуває під міжнародними санкціями. Тепер до його «послужного» списку додалися й внутрішні провокації: прибічник Кремля закликає вірмен Карабаху братися за зброю: «Ми боротимемося до кінця. Останню межу пройдено: ти або встаєш на захист Арцаха, або проти всього вірменського народу», повідомляє Фокус.
Заклики Варданяна повністю відповідають настановам Кремля щодо закріплення військової присутності у Прикаспійському регіоні. Багато авторитетних міжнародних ЗМІ повідомляли, що Варданян – протеже Кремля і перед ним поставлене завдання зірвати переговорний процес між Азербайджаном та Вірменією.
Стратегія Варданяна спрямована не лише на розпалювання міжетнічної ворожнечі та відновлення російського контролю над Вірменією, а й на зрив постачання енергоносіїв із Каспійського басейну до Європи.
Крім того, Варданян є співучасником агресії проти України. Ще у січні про це однозначно заявив депутат британського парламенту від Консервативної партії Боб Блекмен.
«Ми повинні розуміти, що це людина, проти якої запроваджено санкції у зв'язку з військовим втручанням Росії в Україну. Його компанії успішно використовувалися і були залучені до процесу розширення військової присутності в Україні та Карабаху», - заявив британський політик.
«Варданян один із найбагатших людей Росії, близький до Путіна… Його звинувачують у відмиванні грошей через офшорні компанії та переказі коштів впливовим дружкам Путіна», - повідомляє The Washington Times.
За інформацією американського видання, він також має зв'язки з Тегераном, який підтримує Москву в регулярних обстрілах України: «Його зв'язки з Іраном можна простежити через російський Фонд Горчакова, який організовує заходи в різних країнах, включаючи Вірменію, за участю схвалених урядом ораторів з Тегерана».
Незрозуміло, чому Варданян досі не внесений до бази «Миротворець». Утім, у жовтні 2022 року уряд України запровадив санкції проти Варданяна. На жаль, досі західні партнери Києва цей приклад не наслідували.
