Про це пише портал Багнет. Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Бути непомітним у нього в крові, адже він не лише чекіст - син чекіста. Його батьки з Донбасу, місце останньої реєстрації - Алчевськ, вулиця Леніна. Батько має посвідчення ветерана МВС СБУ. Але вік 63 роки дозволяє говорити про те, що він розпочав свою службу за часів СРСР, потім продовжив вже за незалежної України.

Вулиця Леніна - центральна в Алчевську. Отримати там квартиру могли лише партійні функціонери як за старих, так і за нових часів, або ж знакові силовики. До речі, реєстрація на цій вулиці у подружжя різна, тобто вони мають квартири у двох різних будинках. Плюс за матір’ю Оленою Талантовою закріплена ще квартира у Луганську.

Враховуючи нерухомість, можна зробити висновок, що Валерій Талантов був “шишкою” у себе в місті. Тому не дивно, що його син легко вступив у найпрестижніший та найкорумпованіший на початку 2000-х ВИШ на Сході України - Харківську юридичну академію ім. Ярослава Мудрого, яка надалі допоможе Євгену зі зв’язками.

Популярні новини зараз

"Танцювали, як українці": Данилко показав британський шоу-балет у вишиванках, з яким виходив на сцену Євробачення

"Не треба було вірити Сі Цзіньпіну": Україна потрапила до політичної пастки Китаю, що відомо

Переплата і борг одночасно: у квитанції від "Нафтогазу" помітили дивне

Росіянам доведеться вивести третину військ: в України виникла серйозна підмога перед контрнступом

"Зрозуміли, що ППО Києва не пробити": росіяни перенесли точку удару, яка область у найбільшій небезпеці

Показати ще

Щодо самих батьків, то на цей час вони скоріше за все, мешкають вже не на Донбасі, а в Києві. За останнім місцем служби свого сина.

Алчевськ з 2014 року окупований РФ. Євген Талантов навряд зміг би легко просуватися по службі, маючи близьких родичів в ЛНР.

Наразі на батьків Євгена Валерія та Олену Талантових зареєстровані дві квартири - у Фортечному тупику б.9 кв. 79 та на вулиці Василя Тютюнника 51/1-А кв. 194. За цією ж адресою на Валерія Талантова зареєстрований гараж.

Вулиця Василя Тютюнника 51/1-А - це престижна новобудова в Києві, ЖК “Французький квартал”, де у середньому квартира коштує чверть мільйона доларів і вище. Непогане придбання для пенсіонерів-переселенців, у яких син держслужбовець і які не продавали свою нерухомість на Донбасі.

Друга квартира подружжя Талантових знаходиться у пішій доступності від першої. Все це у престижному трикутнику “Печерська”, “Палац Україна”, “Либідська”. Це так званий Нижній Печерськ, будинок знаходиться в парковій зоні, квартири коштують понад 100 тисяч доларів.

Але це не все. На самого Євгена Талантова зареєстрована нерухомість за адресою Максима Максимовича 7-б, ціна квартир від 2,5 до 3,5 мільйонів гривень. Також на нього оформлена земельна ділянка у селі Дмитрівка, Києво-Святошинського району. В цьому селі чимало елітних дач, будинки коштують від трьох до десятків мільйонів гривень. Складно сказати, коли саме рядовий працівник СБУ зміг придбати всю цю нерухомість, та чи відображена вона в його деклараціях. Адже через воєнний стан публічні реєстри закриті.

Автопарк Талантових помірний, принаймні те, що відображено в документах. Але звідки гроші на ці автівки, є питанням. На матір Євгена Талантова у 2013 році була зареєстрована машина HYUNDAI SANTA FE 2008 року. На той момент така машина коштувала понад півмільйона гривень, на пенсію не купиш. Наразі на ці номери зареєстрована вже вантажна автівка. Але у батька є гараж, тому малоймовірно, що батьки Євгена Талантова пересуваються на метро.

До преси потрапив скандал з можливою дружиною оперативника - Ларисою Талантовою, яка є прокуроркою у Києві та займається досить солодкими митними справами. Завдяки скандалу стало відомо про автомобільні махінації пані Талантової. Лариса Талантова купила автомобіль Toyota RAV4 2014 за заниженою як мінімум у 2,5 раза ціною.

Повідомлення про купівлю транспортного засобу вона подала до Єдиного державного реєстру декларацій, повідомляє «Слово та Справа».

Як зазначила Талантова, авто вона купила у громадянки України Тетяни Михайлівни Циганкової за 255 тисяч гривень. Однак, на ринку вживаних автомобілів ціна на японський кросовер починається від 600 тис. грн і закінчується 800 тис. грн.

ФОП Циганкова Тетяна Михайлівна був зареєстрований у Луганській області, тобто на малій батьківщині Талантових. Там Тетяна Михайлівна займалася торгівлею з лотків. Після переїхала до Києва, де заснувала “Українську асоціацію маркетингу”, ФОП закрила. Швидше за, все йдеться про розповсюджену схему “обналу” майна та грошей, яку використовувала прокурорсько-сбушна родина.

На самій Ларисі Талантовій ані підприємств, ані нерухомості не зареєстровано.

Творчий шлях Євгена Талантова

Євген Талантов закінчив харківський Національний університет імені Ярослава Мудрого у 2004 році. Це досить успішний курс, серед випускників якого є чимало силовиків на керівних посадах, суддів Вищих судів. Тобто знайти зв’язки для просування по службі можна було легко. І ймовірніше за все, саме вони зіграли.

Спочатку Євген Талантов будував кар’єру в СБУ, зокрема в київському управлінні. А в 2020 неочікувано переходить в ДБР, причому зі столиці в Краматорськ.

Нелогічне призначення пояснюється “рейдерським захопленням” ДБР харківським СБУ, з яким Талантов, безумовно, мав зв’язки.

Чому Краматорськ, також питання зрозуміле. В “сірій зоні” АТО -ОСС з першого дня війни 2014 року ширилися контрабанда, віджим майна силовиками, інші незаконні або напівзаконні процеси, які “кришували” правоохоронці та судді. А це зона відповідальності ДБР. Потрапити на це місце була можливість не у всіх, у Талантова вона з'явилася.

При цьому показники своєї діяльності Талантов та Ко робили на пересічних вояках, яких чимало в зоні ОСС. Про це свідчить звіт ДБР Краматорську, де вказано, що у справах, які розслідує територіальний підрозділ бюро, 50 на 50 проваджень, в яких фігурують правоохоронці та військові. Але при цьому до суду скеровано понад 300 справ у відношенні рядового та сержантського складу ЗСУ, та одиниці у відношенні інших суб’єктів - поліцейських, суддів, працівників прокуратури тощо. Тобто всіх тих, хто під час повномасштабної агресії перейшов на бік ворога. Адже навіщо було проти них розслідувати справи, якщо можна брати відкати?