Людина, переможена страхом, перестає бути людиною, припиняє відчувати співчуття та любов.

Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

«Хто відчуває страх? Нечестивий. Той, хто має зло у своєму серці і боїться, що зло у відповідь спіткає його самого. Так, до речі, завжди відбувається. Що ж праведник? Він не боїться і не панікує, бо перебуває під захистом Господнім і на усіх його справах спочиває благословення Боже. Що випливає з цих слів? Страх - доля нечестивих. Страх є ознакою того, що євангельські заповіді та цінності не стали фундаментом і центром життя, а Господь не став його Господарем», - зазначив митрополит Антоній.

Владика нагадав, що Господь не раз закликає не боятися.

«Спаситель багаторазово повторює: «Не бійтеся!» Чи багато хто чує цей заклик? Можливо, хтось вважає, що ці слова було сказано дві тисячі років тому зовсім іншим людям. Ні. Це говориться зараз і до кожного з нас. Євангеліє - жива книга, всі слова в ній живуть сьогодні, а не вчора чи завтра, вони призначені для тих, хто їх слухає. Якщо людина не звільниться з-під ярма страху, на неї чекає цілковита погибель. Страх відрізає шлях до спасіння, тверезості у думках, вбиває надію. Страх поганий порадник. Він служить злу і ніколи не дасть добрих порад», - наголосив владика.

За його словами, страх породжує небезпечне почуття – паніку.

«Паніка - це і є справжнє вбивство людей. Нехтування ближнім, відсутність милосердя та небажання допомогти іншому - наслідки панічних настроїв. Людина, яка живе у страху, думає тільки про свою шкуру і поступово перетворюється на тварину. Страх ушкоджує душу та витісняє з неї усе Божественне, залишається лише приземлене», - сказав архієрей.

Керуючий справами УПЦ звернув увагу, що тільки віра здатна подолати страх.

«Християнство - це надія у Бозі та на Бога. Це повна довіра до Нього, це усвідомлення, що нічого з нами не станеться без Його волі. І вже якщо християнину й годиться говорити про страх, то про «страх Божий», страх залишитися без Бога, страх, віддалити себе від Господа своїми гріхами, своєю злістю, боягузством та недовірою Йому. Доки з нами Бог, ми просто не можемо боятися», - підсумував митрополит Антоній.