Сварки і образи в родині - вірна ознака того, що з нашою «любов'ю до ближніх» щось не так
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви з посиланням на сайт «Православная жизнь», про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич), пише znaj.ua.
«Не варто пояснювати, як часом складно буває з найближчими: з подружжям, дітьми, батьками, братами і сестрами. І це цілком зрозуміло: коли люди проводять більшу частину часу разом, проявляються усі складнощі, шорсткості характерів, усі, іноді не найкращі, грані особистості. І справді, любити близьких не завжди легко. Часом це важка щоденна праця. І ось тут виникає спокуса перенести свою любов на когось більш далекого», - зазначив митрополит Антоній.
Владика пояснив, що «чим більше людині здається, що вона любить «далеких», тим менше вона реально любить «близьких», підміняючи щирість гордістю і марнославством.
«Немає нічого поганого у благодійності, допомозі інвалідам, людям із залежністю, з різними матеріальними або духовними (частіше душевними) проблемами. Більш того, це наш християнський обов'язок. Але якщо допомога здійснюється нами лише для задоволення власних амбіцій або встановлення душевного комфорту, це означає, що цілі наші при усьому їхньому зовнішньому благочесті не такі вже щирі. Адже фактично виявляється, що це ми робимо для себе самих», - пояснив керуючий справами УПЦ.
Митрополит Антоній нагадав, що відносини у родині - «найкраща перевірка наших християнських чеснот: терпіння, мудрості і, власне, любові».
