Смирення виникає з довіри Богу
Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви з посиланням на kp.ua, про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич), пише znaj.ua.
Митрополит зазначив, що ключ до смирення - «в правильному ставленні до себе, оточуючих, світу; якщо людина знайде той єдино вірний алгоритм, спосіб проживання, спілкування, взаємодії, вона буде спокійна і щаслива».
«Всі підказки і прямі вказівки, як цього досягти, є в Святому Письмі. Вони багатогранні і різноманітні. Від простих владних указів до прихованих, завуальованих порад і настанов, які вимагають напруги розуму, серця, уваги для розуміння їх. При цьому кожен може знайти сказане особисто для нього», - продовжив архієрей.
«І ця універсальність Письма дозволяє абсолютно всім людям зануритися в його Божественну стихію - кожному на свою глибину. Як на морі: хто вміє добре плавати - пливе далеко від берега, шукає глибину; хто поки не навчився або не хоче вчитися - залишається на мілині і борсається там», - провів паралель владика.
Керуючий справами УПЦ підкреслив, що смиренність виникає з довіри Богу. «Чим більше довіри Богу, тим смиренніше людина. Смирення - це повний відрив від себе, своїх можливостей, планів, установок. Існує тільки один план - у всьому і завжди довіряти Богу, вірити в Його благе керівництво і святу волю. Це зробити і легко, і дуже важко одночасно. Легко тим, хто повністю «перезавантажиться» на спасительну хвилю. Це вимагає вольового зусилля і щирого бажання. Той же, хто буде триматися за старе, хоч в малому, той буде постійно мучитися і страждати. Або життя за новими правилами з Богом, з Його волі, або життя з власної волі і своїм бажанням», - підкреслив архієрей.
За його словами, хто не робить цей вирішальний, доленосний вибір, а намагається вибрати щось середнє, «той пожинає плоди своєї впертості і свавілля; і звинувачувати в цьому буде нікого - тільки себе самого».
«Смиренна душа – та, яка заспокоїлася, не бентежна душа», - додав митрополит Антоній і на завершення привів слова преподобного Силуана Афонського: «Смиренна душа сповнена любові і не шукає першості, але всім бажає добра і всім буває задоволена».