До 2014 року в судовій владі реформи проходили більш-менш м’яко, в контакті з Європейською комісією за демократію через право, Венеційською комісією. Були запроваджені всі рекомендації. Про це у програмі «А як насправді?» з Мирославою Бобровською розповіла юрист, член Венеціанської комісії та радник Президента України Марина Ставнійчук.
Далі було поставлене ще більш глобальне завдання.
«Петро Порошенко вирішив не просто підпорядкувати судову владу, а фактично на судову владу перекласти політичну відповідальність за стан справ. Забрати президентську відповідальність, прибрати парламентську відповідальність. Політики почали намагатись перекласти весь негатив своєї діяльності виключно на судову владу. Дуже зручний об’єкт був для реформування. Тодішнє керівництво Верховного суду, органів суддівського самоврядування склало лапки і не зайняло принципової професійної позиції у виробленні алгоритму реформування», - зазначає вона.
Звісно, об’єктивні обставини для реформування судової гілки влади були, в тому числі низький рівень довіри.
«Але він приблизно такий самий і до парламенту, і до президента, а тим більше до уряду. Не можна сказати, що хтось абсолютно є предметом недовіри українського народу, а хтось мав колосальний рівень. І почались рухи. Потрібно було перелаштувати судову систему, щоби перебрати суддівський корпус. Ті, хто виявились лояльними – пішли далі працювати. Хто виявився не дуже лояльним – пішли у відставку, не пройшли відповідні конкурси», - пояснює експертка.
Знаменним для судової системи став 2016 рік. «Тоді парадоксально, у неконституційний спосіб був підготовлений ключовий закон, який лежить в основі судового реформування. Це закон «Про судоустрій і статус суддів», - зауважує Ставнійчук.
Politeka повідомляла думку Віктора Шишкіна, куди з Конституції України 1996 року зникло право на повстання.
Раніше Politeka повідомляла про те, що Щерба розповів про ерозію старого світу, на зміну якому приходить агресивний егоїзм.
