У нас зовнішня політика дуже боїться порожнечі, якщо ми раптово зрозуміємо, що ідея, в яку ми увірували, була не дуже вдалою. А у нас саме так і відбувається. Про це у програмі Юрія Романенка «Романенко. Бесіди» розповів експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Ілія Куса
«Ми беремо якусь ідею і робимо так, щоб у неї повірили. І все, по-іншому нічого не відбувається. Так було з євроінтеграцією. Так само і щодо ситуації з Донбасом. Зараз у нас мир – за всяку ціну, як ти смієш говорити, що стіну побудувати?! Таке було два роки тому: це наші території, наші люди, ми їх повернемо в будь-якому випадку! Минуло два роки і в простір починають закидати ідеї, що стіну, може бути, заморозити, напевно, ми не зможемо, може, варто дійсно подумати про те, що ми не повернемо найближчим часом ці території. Може бути, варто подумати про потужне заморожування конфлікту надовго?», - розповідає він.
Експерт вказує, що проблема крайнощів – це бич зовнішньої політики України.
«Я не можу сказати, з яких глибин це все береться. Зрозуміло, це береться більше з внутрішньої політики, з тканини соціуму, це глибинний народ. У інших країн є такі ж болі і такі ж таргани в голові. Але різниця в тому, щоб не допускати, щоб ці таргани перекочували на вищий рівень прийняття політичних рішень. Одна справа, як мислить суспільство, маси в цілому, звичайний обиватель. Але коли це починає робити людина, яка приймає рішення у зовнішній політиці - це страшно», - робить висновок Куса.
Раніше Politeka повідомляла зі слів Куси, що у України є шість місяців, щоб сформулювати альтернативний текст Мінських угод.
Також Politeka повідомляла слова Тагієва, що Ще в 2013 році ніхто не очікував, що в нашій країні таке може статися.
