Як видно, жодної спецслужби світу не застраховано від витоків секретної інформації. І резонансний випадок із 21-річним американським військовим Джеком Тейшейрою – найяскравіше тому підтвердження.

Але як мінімізувати подібні ситуації в майбутньому? Чи реально взагалі досягти того, щоб люди клітинами тіла відчували відповідальність за подібні дії, не прагнучи ні комерціалізувати особливості свого статусу, ні банально хайпанути на тому, що у них є допуск до чогось і він набагато крутіший, ніж у інших?

«Упевнений, що тут треба менше фокусуватися на терміні відповідальності – 15 років, 20 років, 25 років... Треба думати про те, як змінювати культуру поведінки. У нас, на мою думку, має місце деградація культури поведінки, ось що потрібно мати на увазі. Так само в нас відбувається і розпад моральної платформи: все всім підходить, всі всім задоволені, всі влаштовує. З одного боку, я – за те, щоб люди не були під тягарем контролю їхньої соціальної поведінки. Кожен має право робити те, що хоче, якщо це не протизаконно. Але, можна все це робити і не потрапляти під те, що нівелює цінності, зводячи нанівець культуру та мораль», – вважає адвокат, політичний стратег та член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США) Юрій Ванетик.

За його словами, «ті, хто роблять подібні до цього військового хлопця речі, не продумують наслідки. Це ж була не бізнес-операція і цей хлопець – не наркоман же якийсь. То була якась незрозуміла його воля. Це – безцільність у житті, де немає напряму. У США багато бюрократії, багато інформації, багато різних організацій. Саме тому у нас і виникають такі проблеми.

Як їх найкраще вирішувати? На мою думку, найбільш практичний варіант у такій ситуації – створювати думки, поняття, залучати тих, хто впливає на суспільну свідомість. Публічні люди, зірки соціальних мереж, люди популярні можуть прищеплювати нашому суспільству культуру, що це неправильна поведінка зливати подібну інформацію на публіку. Можна спиратися на патріотизм, наводити докази, що це злочинно і наражає на небезпеку життя інших людей. Можна наголошувати на тому, що такі дії – не модні, неправильні, негарні та небезпечні. І так мають робити не сім'ї та не церкви, а саме люди, які є впливовими постатями у переважної більшості громадян: зірки, популярні блогери з мільйонами передплатників тощо».

«Вони, наскільки я знаю, готові це робити, – веде далі адвокат. – Тому, що їхні дії піддаватимуться логіці. У них достатньо патріотизму та соціальної відповідальності. Ось до них і варто звертатися до наших політиків, конгресменів та сенаторів. Можна їх просити прийти на якусь прес-конференцію чи форум, щоб увімкнути їх у це питання. Таких людей можна запросити, щоб вони виступили у Конгресі та висловили свою думку.

Думаю, що такий рух, спрямований на конструктивні цілі, дало б свої плоди. Адже тут немає жодної маніпуляції. Впевнений, що вплив буде набагато сильнішим, ніж відповідальність у 15 або 20 років ув'язнення. Адже інші згодом можуть зробити те саме...

Люди, які роблять так, як цей військовий, не мають глибокого усвідомлення мети – навіщо саме так чинити. Немає тут ідеологічних підстав. Часто вони це роблять тому, що їм просто нудно, вони не можуть себе зрозуміти. Якісь неадеквати, одним словом».

«Цей хлопець вляпався в історію. Він, мабуть, вважав, що така його поведінка хтось може заохочувати, що він знайде пояснення своїм діям і щось скаже вагоме своє виправдання, мовляв, він – проти війни і ось таким шляхом збирався її зупинити... Хто знає які можуть бути в його хворій голові виправдання. У нас часто подібне заохочується, тому такі вискочки і з'являються. Ось такими «сплесками» вони себе іноді показують.

У нас часто заохочують донощиків. А донощики – це по суті ті ж, хто і зливає секретну інформацію. Донощики теж розуміють, що особисті дані зливати не красиво, але вони це роблять. Якщо донощик знає, що його сусід, наприклад, не сплатив податки, він біжить відразу до податкових служб. Там йому кажуть, мовляв, він великий молодець і обов'язково отримає свій відсоток... Це соромно, особливо тоді, коли робиш таке за гроші чи через якусь помсту. Але, у нас це вважається мало не почесною поведінкою.

Ось тому, я думаю, всі ці «зливи» – частина захворювання, наслідки культури донощиків та стукачів, коли такі речі не засуджуються, а навпаки заохочуються. А це вже ознаки хворого суспільства», – підсумував Юрій Ванетик.

Юрій Ванетик - підприємець, політичний стратег, та адвокат з округу Орандж, штат Каліфорнія (США).