Голова фракції «Слуги народу» в Київраді Андрій Вітренко у коментарі для видання «Київвлада» прояснив свою позицію щодо позову до Київради стосовно скасування так званих «рішень по райрадах».
Вітренко підкреслив, що події початку лютого 2022 року засвідчили реальні пріоритети голови Києва та його оточення. Зараз, за його словами, навіть не йдеться про непридатні до використання укриття та бомбосховища, про відра замість біотуалетів в укриттях шкіл і дитсадків і тому подобні речі.
Все набагато важливіше, і проблема полягає у тому, що ми маємо змогу бачити повністю провалений напрямок цивільного захисту населення. Основні зусилля були спрямовані не на це. Окрім того, мер та його команда чітко засвідчили бажання займатись питаннями, які стосуються міського господарства, тобто тим, чим і має займатись самоврядування.
Водночас, питаннями місцевих органів виконавчої влади – міської державної адміністрації, зокрема й оборони команда Кличка не займається. Тому потрібно розмежування повноважень виконавчого органу Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації. Якщо Кличко хоче займатися виключно питаннями місцевого самоврядування, треба дати йому таку можливість. А він цього явно хоче, і нещодавнє рішення Київради про підпорядкування міському голові департаментів адміністрації – наочне свідчення і підтвердження намірів і бажань мера міста.
На погляд Вітренка, такого правового нігілізму ми не бачили з часів Януковича, адже команда Кличка порушила не лише Конституцію України (як мінімум три статті), а й широкий перелік законів України, які безпосередньо регулюють життєдіяльність міста (хоча безперервно говорять про святість цих законів для них). Громадський діяч бачить тут загрозу системі забезпечення життєдіяльності та функціонуванню Києва, його обороноздатності. «Ці проєкти вносили хаос, наприклад, у питання елементарного вивозу сміття, прибирання вулиць, ремонту ліфтового господарства, обслуговування будинків тощо. Саме це і було основною причиною мого звернення до суду», – говорить він.
Вітренко підтримує ідею «відродження райрад», бо, за його словами, влада має бути якомога ближче до людей. Саме децентралізація управлінських процесів та орієнтація на потреби громади кожного мікрорайону (а хто, як не громада, дійсно знає свої реальні виклики та проблеми?) є джерелом ефективного управління містом.
При цьому окремі діячі з високих поверхів будинку на вулиці Хрещатик 36 не звертають уваги на інтереси пересічного киянина, підмінюючи їх сумнівними інтересами регіональної політики. Так, у київській міській раді працює робоча група з відновлення функціонування райрад, але жодного разу мер не мав бажання навіть її зібрати, а не те що обговорити, як відновити райради. Політик нагадує, що саме партія «УДАР» свого часу майже всім складом голосувала за знищення райрад. Тому Вітренко має намір оскаржити рішення Київради «Про затвердження положень про деякі департаменти виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».
Він та його однодумці вже підготували відповідні позови до суду. Вони абсолютно впевнені в своїй правоті та готові статі на захист киян проти свавілля та правового нігілізму. «Ми не дамо абсолютизувати виконавчу владу на регіональному рівні, щоб одні й ті самі особи ставили завдання, його виконували та, потім, контролювали. Це ж виглядає як абсурд, вибачте», – наполягає депутат. Він також нагадав, що зараз йдеться лише про суд касаційній інстанції, а взагалі судове рішення вже є, і воно вже набрало чинності. За невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність.
«Основна наша мета – захист інтересів киян та створення безпечного, комфортного та безбар’єрного життєвого простору для них. Судові позови є лише одним з інструментів нашої роботи. Ми впевнені в перемозі здорового глузду, впевнені в цінностях демократії (які зараз відстоюють наші герої на фронті), впевнені в необхідності трансформації Києва після нашої перемоги в боротьбі з руснею, впевнені в тому, що регіональний київський порядок денного має бути людиноцентричним, а не ґрунтуватися та задовольняти інтереси обмеженої групи осіб», – підсумовує Андрій Вітренко.
