Президентська кампанія в США набирає обертів і кожен намагається, як може...
Днями провідні світові (і більшість українських) ЗМІ вибухнули новиною: під час щорічного з'їзду консерваторів у столичному окрузі Колумбія очевидний претендент на крісло американського президента Дональд Трамп знову заявив, що міг би закінчити війну в Україні за... 24 години. Мовляв, він знає, як це зробити, він має свій план. Але цей план Трамп не оприлюднив, пославшись на те, що передчасне розкриття деталей може, на його думку, лише нашкодити. Така собі аргументація.
Чи існує взагалі Трамп план? Чому тоді він його не оголосив хоча б концептуально? «План Трампа» – капітуляція Києва, Москви чи беззаперечна перемога когось над кимось? Чи є у 45-го президента шанс знову повернутися в Oval Office і, згідно з президентською ротацією, що чітко проглядається в США з 1989-го року, чи може цього разу демократа Байдена змінити республіканець Х (і зовсім не обов'язково, щоб ним став саме Трамп )?
«З досвіду роботи та з поведінки цього персонажа – і як президента, і як бізнесмена, і як публічної постаті (у Трампа це було «3 в 1»), я можу сказати, що він особисто не має якогось глибокого плану. Можливо, взагалі немає жодного плану. Може, хтось має якийсь план і є. Але він точно написаний кимось іншим, а Трамп його просто запропонували, і він йому, мабуть, сподобався. Я дав би 20%, що взагалі існує відповідний план. Швидше за все, сам Трамп плану не має. Він просто хоче цим моментом заінтригувати, привернути до себе більше уваги», – вважає американський адвокат, член Ради директорів міжнародної правозахисної агенції WEST SUPPORT (США) Юрій Ванетик.
«Трамп – така людина. Із цим треба було чи змиритися, чи ні, – продовжує Юрій Ванетик. - Американське суспільство не змогло змиритися з його характером. Коли Трамп був президентом США, багато речей у його діяльності виглядали, скажу відверто, не зовсім і погано. Але головна його проблема була в тому, що він своєю поведінкою так ображав еліту нашого суспільства, що наше суспільство з цим просто не змогло змиритися. Тільки зростала соціальна напруга. Але всі знали, яким він є. Його обрали. Усі розуміли, що він – саме такий. Це можна було передбачити.
Зрозуміло, що такого типу виклики, як план і так далі, це все – понти. На 80% це саме так. Ось чому Трамп нічого конкретного і не оголосив. Ось який його план? Подзвонити та накричати на обох президентів чи що це за «план»? Це вже – не план, це просто аби щось робити.
Якщо йдеться про капітуляцію, думаю, що у будь-якому варіанті плану цього не було б. Трамп така людина, яка хоче, щоб усі домовились. Щоб усі сторони на кшталт виграли, але головне тут – щоб точно виграв він. На базі цього, я думаю, у нього така ідея, щоби все своє отримали. Ця ідея у нього базується не на засадах справедливості, а на засадах якоїсь вигоди, де ти або менше втрачаєш, або більше знаходиш. Це якщо все ж таки припустити, що хтось йому якийсь план таки запропонував, а він його прийняв, як власний».
За словами Юрія Ванетика, «президентські перегони у США вже сильно відчуваються. Не впевнений, що черговість «демократ – республіканець» буде суворо дотримана. Так часто відбувається тому, що кандидат від іншої партії критикує попередника в контексті, мовляв, потрібно круто змінювати ті чи інші речі, є кардинально інший підхід до вирішення тих чи інших питань тощо. Все залежить від того, наскільки така риторика сприйметься виборцями, нерідко незалежно від їхньої партійної спрямованості. За Трампа, наприклад, також голосували демократи – прості робітники, члени профспілок і так далі. Іноді республіканцю, щоб виграти, також треба залучити на свій бік демократів. Іноді навіть не для того, щоб вони прямо голосували за нього, а щоб, наприклад, вони не голосували за опонента.
За Трамп також голосували демократи. І головна причина тут у тому, що він – популіст. Шанс вибратися, звичайно, у нього якийсь і зараз є. Але цей шанс вкрай маленький. Він набагато менший, ніж був раніше. Трампа підтримує незначну меншість. Я думаю, що багато хто вже дивиться на нього, як на крок назад. Тому, гадаю, Трамп відпаде дуже швидко, а на арені з'являться інші».
«Найбільший шанс серед республіканців у губернатора Флориди Рона Десантіса. Він – молодий, у нього дуже хороша освіта та достатньо популізму для того, щоб обратися. До того ж у нього повно грошей. Він ідеальний кандидат від республіканців.
Якщо Джозеф Байден знову не стане кандидатом від демократів, то, гадаю, ним стане губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом. Він дуже популярний і хоче стати президентом США, наскільки я знаю.
Ще балотуватиметься Майк Помпео. Він був би дуже добрим, очевидно, найкращим у ролі президента. Але, гадаю, його не оберуть. Він дуже розумний і зовсім не популіст. Таких президентів не обирають. Помпео – не для демократії. Це – найвищого рівня політик, дуже вивірений та точний. Навіть будучи за Трампа Держсекретарем і директором ЦРУ, Помпео не був забруднений усім цим «трампізмом». Майк Помпео – гідна людина, готується серйозно до виборів і, гадаю, отримає дуже високу посаду, якщо до влади прийде республіканець.
Тому, припускаю, що головна боротьба розгорнеться між губернаторами Каліфорнії та Флориди.
Президент США Рон Десантіс та віце-президент США Майк Помпео – такий варіант цілком можливий. Це було б ідеально, як на мене. Я вважаю, що це, як то кажуть, була б «бомба», – підсумував Юрій Ванетик.
