З початку незалежності Україна зіткнулась із, щонайменше, п’ятьма світовими кризами та трьома власними: 1997 - Азійська криза, 1998 - криза світового падіння цін на сировину, 2000 – 2003 - падіння доткомів, 2004 – 2005 – Помаранчева революція, 2008 – 2012 - світова фінансова криза, 2013 – 2014 – Революція гідності, анексія Криму, окупація Донецької та Луганської областей, 2020 – початок пандемії Covid-19, 2022 – повномасштабне вторгнення.
Тридцять перший рік і восьму кризу поспіль продовжує будуватись та захищатись український бізнес та Українська держава. Майже в перманентній кризі перебувають українські підприємці, встигаючи зростати й розвиватись, адаптуватись до обставин, що динамічно змінюються, загартовуватись, впроваджувати дієві антикризові заходи.

Сьогодення – не тривіальна економічна криза. Повномасштабна ескалація загрожує існуванню України й кидає виклик країнам Західного світу, які, станом на кінець 2021, виділили понад 13 трильйонів доларів на подолання пандемії коронавірусу. Світ, що нещодавно оговтався, опинився на порозі нових турбулентних часів: міграції, продовольчі проблеми, газовий шантаж.

Протягом тридцяти років значно розмився й єдиний центр геополітики та вирішального впливу. Так, частка ВВП Китаю у світовій економіці з 1% сягнула понад 18%, Індії – з 0,5% понад 3%, водночас США – з 30% до 22%. Схожі тенденції прослідковуються й у Бразилії, ПАР, Турції, Польщі. Більш значущу роль почали відігравати альянси, а не окремі країни.
Повномасштабна війна не опосередковано впливає на формування нового світоустрою. Вторгнення Росії в Україну – черговий тектонічний зсув у бік створення нових альянсів і порядків. Історичні часи, що розгортаються сьогодні – це боротьба не тільки економік і геополітичних інтересів, а й цивілізацій. На перемогу України покладається багато сподівань, зокрема щодо нових гарантій безпеки, перебудови національних економік, створення нових союзів. Війна руйнує не лише інфраструктури та виробництва, а й соціально – економічні моделі, які до неї призвели.

Бізнес під час війни

Війна виступає каталізатором якісних трансформацій. У світі майбутнього Україна матиме шанс збудуватись принципово новою, відповідати сучасним запитам і викликам. Історія демонструє досвід масштабної відбудови на прикладі нині провідних економік світу – Німеччини, Японії, Південної Кореї. Найвірніший шлях – сформувати й втілити чіткі, зрозумілі та прозорі засади: верховенство права, реформи, демократія, інклюзія.

У 2009 році одна зі світових фінансово-аналітичних груп у річному звіті зазначила: «Ukraine has never lose the chance to lose the chance». Остаточна перемога – вміння не схибити та вчасно зреагувати на надані шанси.

Дієві реформи – це шанс Україні стати надпривабливою з огляду логістики та зв’язків із країнами заходу. Набутий статус кандидата на вступ в Європейський союз є потужним сигналом інвесторам. Йдеться, зокрема, про чорну металургію, агропромисловий сектор, хімічну промисловість, ВПК, креативну індустрію й, звісно, IT. Враховуючи наскільки серйозно постає світове продовольче питання, актуалізоване розгорнутою війною й неможливістю України експортувати агропродукцію, варто очікувати інвестицій у сфері землеробства, переробки та диверсифікованої логістики.

Бізнес під час війни

Наразі одним із найголовніших завдань є підтримка бізнесу й економіки країни загалом, враховуючи отриманий пережитими кризами досвід швидкої адаптації та гнучкості. Вже третина малих та середніх бізнесів масштабувала діяльність, почавши активно експортувати продукти й послуги закордон, і майже чверть планує реалізувати це в найкоротші строки.

За відсутності критичних проблем на внутрішньому ринку, основними перешкодами діяльності малих та середніх підприємств були: нестача фінансових ресурсів і вробничих потужностей, відсутність профільних знань, зовнішнє законодавство.

Важливою є підтримка експорту продукції з доданою вартістю, яку саме і виробляє малий та середній бізнес через механізми ЕКА (Експортно - кредитного агентства), а також залучення фінансового сектору до фінансування виконання контрактів та експортного факторингу.
Варто розробити та запустити зручні, швидкі й доступні продукти підтримки вітчизняних експортерів. Це означає, що фінансовий сектор має адаптувати свої моделі оцінки ризиків і продукти до сьогоденні.

Багато бізнесів переформатувалось, відкривши нові напрямки або розширивши існуючі. Серед найбільш затребуваних можна виділити:

  • Мілітарний напрямок (військовий одяг, обладунки, аксесуари).
  • Розбудову та облаштунок інфраструктури бомбосховищ й укриттів.
  • Виробництво харчових продуктів довгої та екстра довгої витривалості, товарів подвійного призначення (їм не потрібна окрема спеціальна ліцензія).
  • Альтернативна енергетика та енергозберігання.
  • Виробництво будівельних матеріалів, будівництво, ремонти, будівельна техніка та послуги.
  • СТО, шиномонтаж.
  • Медицина.
  • Створення ІТ рішень на заміну російським.

Передбачення й реальність

Плани багатьох бізнесів наприкінці 2021 року та шокуючі реалії початку 2022, ймовірно, виявились невідповідними. Перші прогнози щодо макро – показників включали: 40% інфляції до кінця року, 40% падіння ВВП, непередбачувану девальвацію та борг до ВВП, водночас серйозні занепокоєння щодо можливості вистояти фінансовому сектору та кількості міжнародних резервів.

Станом на зараз інфляція та падіння ВВП становлять 30%, борг до ВВП – 30% (для порівняння: ЄС – 88,1%, Франція – 113%, Велика Британія – 97,4%, США – 137%). Девальвація сягнула 33%, з 71 – го банку зачинилось 4, а міжнародні резерви скоротились на 9%. Очікування були гіршими.

Сьогодення – це час нових рішень, допомоги армії, волонтерства, нової економіки та можливість не втратити шанс.


Павло Матіяш, директор ФК Activitis