Об’єктивно сформовані умови вимагали оновлення цього напряму: з одного боку, бізнес вимагав зниження адміністративного й корупційного тиску та оцінював його ризик на рівні 57%, а з іншого, держава потребувала створення ефективного механізму захисту економічних інтересів (рівень ризику цілеспрямованої діяльності організованої злочинності за окремими напрямами економічної діяльності сягав від 60% до 71%), заявляють у Всекраїнській асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності.
Поряд з цим, російська агресія внесла свої корективи і у цей процес. Ще у 2019 році, досліджуючи гібридні загрози, було зроблено акценти на високому рівні ризику (45%) появи нових злочинних схем у сфері економіки, як елементу посягання на економічну цілісність України. Під час війни, все частіше, новини в ЗМІ звертають увагу на численні правопорушення, пов’язані з гуманітарною допомогою. Водночас, прогнозуючи загрози у період відновлення України, вже сьогодні потрібно оцінювати ризики пов’язані з використанням міжнародної фінансової допомоги на фоні системних кримінальних явищ: організована економічна злочинність, привласнення державних коштів, відмивання коштів, корупція тощо.
А ситуація є надзвичайно вражаючою. Оцінюючи ризики організованої кримінальної активності в економіці нашої країни у 2021 році:
— 15% ОЗУ здійснюють свою діяльність на транснаціональному рівні;
— майже 9% ОЗУ існують більше 15 років;
— 33% ОЗУ мають значний досвід кримінальної економічної діяльності;
— майже 20% ОЗУ характеризуються зв’язками із «злодіями в законі»;
— 12% ОЗУ щомісячно оперує фінансовими ресурсами більше 250 млн.грн;
— у 9% ОЗУ річний обсяг коштів, отриманих в результаті незаконної діяльності перевищує 500 млн.грн;
— 58% ОЗУ мають добре розуміння методів діяльності правоохоронних органів і використовує заходи протидії;
— 63% ОЗУ системно використовують корупційні зв’язки, і у 19% випадків це зв’язки в правоохоронних органах;
— у 38% ОЗУ масштаби злочинної діяльності збільшились, –
висновок один – наявність сформованої, «професійної», організованої економічної кримінальної інфраструктури.
Яка інституція здатна мінімізувати деструктивний вплив системних кримінальних явищ в еконономіці країни? БЕБ має відповідні спроможності?
Не один рік українська фахова спільнота виборювала створення нового правоохоронного органу, обмежуючи тиск на бізнес, покладаючи великі надії на формування спроможностей ефективного захисту економічних інтересів усього суспільства. І отримали те, що дуже за короткий період називають в суспільстві не без іронії – «БЕБ»!
Більшість експертів, що моніторять процеси становлення БЕБ, аналізуючи результати діяльності новоствореного органу, основні акценти роблять на статистичних даних, що стосуються кримінально-правової активності БЕБ. Але не враховують того, що вже давно відзначають не лише вітчизняні експерти, а й зарубіжні: державна статистика, зокрема ЄРДР, не відображає реального стану економічної злочинності в країні.
Кримінальна відповідальність є лише одним з інструментів безпеки суспільства і забезпечує невідворотність покарання за вчинені злочини, але, враховуючи високі корупційні ризики в нашому суспільстві та інше, ймовірність цього є надзвичайно низькою, а тому ми не вдаємося до аналізу реальних судових вироків за економічні злочини у минулі періоди, які характеризуються нікчемністю на фоні тих системних кримінальних проявів, що потребують невідкладної та адекватної відповіді держави.
Саме тому майже десятиліття в Україні пріоритетом розглядається упровадження сучасної філософії правоохоронної діяльності та моделі управління на основі аналітичної розвідки. І певні досягнення мають місце, так як низка норм Закону України «Про БЕБ» реалізує саме зазначений підхід. Ключовими напрямами передбачено розвиток інфомаційно-аналітичної діяльності, проактивність у діяльності БЕБ, забезпечуючи перш за все запобігання злочинності в системі економічної безпеки держави.
Системоутворюючим компонентом реалізації ключових напрямів є ризикорієнтований підхід в діяльності БЕБ та упровадження ризик менеджменту на основі їх оцінювання.
Відповідно до п.5, ст.12 ЗУ «Про БЕБ» порядок застосування ризик-орієнтованого підходу затверджується наказом БЕБ, а п.5 ст.13 порядок проведення комплексу заходів з оцінювання ризиків у сфері економіки затверджується КМУ.
До теперішнього часу зазначені документи не розроблені і не затверджені, а це відсутність відповідної правової регламентації, по суті, ключового напряму діяльності БЕБ вже на другому році офіційної діяльності державного органу.
Формально – це невиконання прямої норми Закону. Відповідно до п.3 ст.12 «Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційним до характеру та масштабу діяльності Бюро економічної безпеки України у відповідній сфері».
По суті, Закон прямо вказує на те, що БЕБ свою роботу (напрями, сфери економіки, кримінальне переслідування, арешт активів тощо) має визначати на основі попередньо проведеної оцінки ризиків у сфері економічної безпеки України. Тобто предмет діяльності працівників БЕБ (за Законом) визначається рівнем ризику за критеріями, що «пов’язані з характером та видом протиправної дії, галузевими особливостями системних кримінальних явищ, фінансовими втратами держави від оптимізації сплати податків тощо» (п.2 ст.12).
Тобто на основі оцінювання ризиків (і лише так), за фізичної наявності відповідного аналітичного продукту має бути розроблений план роботи БЕБ хоча б на рік, а краще на період воєнного стану (тому що загрози іншого характеру), який вказує на виконання прямої норми Закону та є обгрунтуванням кошторису витрат державних коштів на діяльність БЕБ.
Зрозуміло, що за сучасного стану зазначена проблема не буде в центрі уваги, але керівництво БЕБ має передбачати, що зовсім скоро питання щодо цільового використання бюджетних коштів може поставити Рахункова Палата України!
Важливою складовою розвитку є рівень компетентності менджменту БЕБ. У низці виступів у ЗМІ Директор БЕБ заявляв, що БЕБ є «аналітичним органом з правоохоронними функціями». Щось нове! Як це? Виключна некомпетентність!
«Правоохоронний орган» не потребує формального юридичного визначення (законодавець використовує різні юридичні конструкції, зокрема ЦОВВ), варто лише звернути увагу на повноваження (завдання) (ст.8 ЗУ Про БЕБ) – «досудове розслідування» окремих видів злочинів вже ставить наголос на правоохоронній діяльності. При цьому аналітика є допоміжним інструментом у розслідуванні злочинів (ст.9 ЗУ Про БЕБ).
Некомпетентність має місце і в тому, що новий правоохоронний орган не має нічого спільного з новими підходами щодо діяльності. По факту, це щоденна гонитва за тим, що вже давно відбулося. Запитання: яка ефективність трьохсот працівників БЕБ в межах України, або хоча б міста Києва (ще у минулому році в Києві налічувалося як мінімум 110 ОЗУ в економіці на системній кримінальній основі)?
Компетентності нових підходів передбачають проактивність у діяльності БЕБ: знання кримінального середовища в економіці, визначення першочергових пріоритетних напрямів діяльності, розуміння вразливостей системи та максисмальний вплив на кримінальну інфраструктуру та її деструктивний вплив на економіку, оптимізуючи при цьому витрати. Це і є сучасний підхід, який менеджмент БЕБ неспроможний сьогодні навіть зрозуміти!
Відсутність таких компетентностей виключає будь-яку ефективність навіть зі штатом в 4 тис. працівників, передбачених Законом.
Ситуація з призначенням працівників БЕБ взагалі не потребує аналізу. Варто лише пригадати протокол засідання РГК № 7 від 18.07.22 та незгоду з призначенням «… одіозної особи з сумнівною репутацією …» на керівну посаду в БЕБ. На цьому фоні надзвичайно прикро пригадувати дискусію в комітетах ВРУ щодо принциповості добору кадрів в БЕБ, результати якої зведені до нуля. Одне слово – БЕБіки!
Таким чином, імітація добору кадрів, імітація компетентностей, імітація діяльності … чи припустимим є такий стан в БЕБ? Щоб відповісти на це запитання, кожному хто ознайомився із зазначеним аналізом варто відповісти на одне питання! Чи можемо ми уявити будь-яку імітацію в обороні країни в нинішніх умовах путінської агресії? А інакше не здолати корупцію та організовану злочинність в економіці!
