Про це він розповів у програмі «Різні люди».
«Є ритуал, де матері, дружині, донці чи батькові від президента дається прапор, віддається честь, сурма сурмить. Це красиві і достойні ритуали. Кажеться слово від імені держави, президента, головнокомандувача про те, що дякуємо, прийміть цей прапор як символ того, що ваш син, чоловік чи батько загинув за Україну», - розповідає Тарас Компаніченко.
Як зазначає бандурист, він часто змішує мілітарні пісні, які піднімають дух, зі справді поховальними воїнськими піснями. Такі речі, пояснює гість програми, він спочатку складає на ходу, а потім це уклалося йому в певні універсальні формули.
Водночас він зауважує, що попри використання універсальних формул він завжди намагається зробити так, аби пісня завжди відповідала історії конкретної людини, а не була безособовою. Зокрема, пояснює бандурист, якщо людина загинула на Слобожанщині, то він співає саме про це: «Шукав чести й слави, бив за Вкраїну і ген на Слобідщині голову зложив».
«Якщо на Донбасі – то на Донбася, якщо це на Півдні – то теж я співаю про це. Тобто для мене кожна історія індивідуальна. Я потім виплакую, хоча я не маю права плакати, але я зриваюся на «Заповіті», - зазначає Тарас Компаніченко.
Як повідомляла Politeka, Компаніченко розповів, що сьогодні російській культурі загрожує знищення.
Також Politeka писала про те, що Компаніченко розповів про своїх колег у Білорусі і чи можуть вони повпливати на ситуацію із війною.
