Про це він розповів у своєму блозі.

«У 17 ст. українське козацтво набуває особливої суб’єктності після Хотинської війни, де завдяки йому Речі Посполитій вдалося на більш-менш вигідних умовах завершити війну. Українське козацтво продемонструвало, що воно стає насправді важливою великою впливовою силою в Речі посполитій», - підкреслює Іван Патриляк.

Тому, пояснює він, козаки, які бачили себе воєнний класом, хотіли, щоб їхні права урівняли із правами шляхти, натомість вони отримували лише обмеження. Врешті решт, констатує експерт, все це вилилося у потужне повстання Богдана Хмельницького, що переросло у визвольну війну. Як він розповідає, Хмельницький розумів, що козацькому війську потрібні союзники, оскільки це переважно була піхота, а королівська армія – це кіннота.

«Йшлося про те, щоб отримати союз із державою, яка зможе надати йому потужну кавалерію. І першим союзом, який уклав Хмельницький фактично на момент початку повстання, це був союз із васалом Османської імперії – Кримським ханатом», - зазначає Іван Патриляк.

За його словами, татарська кіннота була добре організована, тому Хмельницький отримав перевагу, козаки перемогли поляків у ряді битв. У 1648 році, розповідає історик, гетьман провів успішну кампанію, дійшовши до кінця року аж за Львів до польського міста Замостя, уклавши там перемир’я.

«12 січня 1649 року Хмельницький урочисто вступає до Києва. Це надзвичайно важливий момент, який ми повинні розуміти, тому що в цей період у Хмельницького відбувається перелом у його світогляді. У Києві Хмельницький розташовується як гість церковних кіл, митрополита Сильвестра Косіва, і в митрополичих палатах у Лаврі він гостює. Серед цих церковних київських кіл жила ідея відродження Київського князівства або Руського князівства з центром у Києві», - пояснює Іван Патриляк.

А відтак, каже він, Хмельницький перейняв ці ідеї і після завершення блискучих перших 2 років війни зосередився на реалізації ідеї створення власної монархії, що можна було зробити лише завдяки встановленню родинних стосунків із іншою монархією.

«Тоді республік у цій частині Європи не існувало, Україна була оточена монархіями, Україна не була на острові, як Британія, де революція відбулася. Україна була оточена монархіями і для того, щоб створити легітимну державу, ця держава повинна була мати або власну монархію, або бути під протекторатом якоїсь іншої монархії. Інакше це тоді не працювало, інакше це тоді не функціонувало», - розповідає Іван Патриляк.

Тоді, каже він, Хмельницький вирішив поріднитися із молдавським монархом, а переговори щодо протекторату вів із Османською імперією. Тим не менш, констатує експерт, ці плани зруйнувалися після смерті сина гетьмана.

Як повідомляла Politeka, Куса розповів, як змінилася стратегія росії на міжнародному фронті.

Також Politeka писала про те, що Бізяєв розповів, що визначило результат громадянської війни в Іспанії 1936-1939 років.