Про це він розповів у програмі «Історичні хроніки».
«У Москві не залишалося надій на мирне вирішення питання з Фінляндією. Молотов вважав, що нічого іншого не залишається, як змусити їх зрозуміти свою помилку та змусити їх прийняти пропозиції», - зазначає Руслан Бізяєв.
За його словами, переговори перервані не були, днями Москва чекала на повернення фінської делегації з відповіддю на нові поступки, але уряд Фінляндії йти на них не хотів. Проте, констатує експерт, радянське керівництво вважало, що зможе швидко змусити Гельсінкі прийняти свої пропозиції.
«29 жовтня Військова рада Ленінградського військового округу представила наркому оборони план операції проти Фінляндії, згідно з яким радянські війська мали вторгнутися на територію Фінляндії за п'ятьма напрямками з метою розтягнути угруповання сил противника, його взаємодію з авіацією, і за 10-15 діб завдати рішучої поразки фінської армії», - розповідає Руслан Бізяєв.
Фінляндія ж заявила, наголошує він, що пропозиції СРСР диктуються російським імперіалізмом. Як він зазначає, 4 листопада Сталін знову доводив фінській стороні необхідність створення радянської військово-морської бази на північному узбережжі біля входу до Фінської затоки, запропонувавши розташувати її на довколишніх островах у районі Ханко або передати цю територію СРСР.
«Делегації було запропоновано або досягти угоди на фінських умовах, або повернутися до Гельсінкі. 9 листопада відбулося останнє засідання делегації, у ході якого стало зрозуміло, що сторони залишилися при своїй думці. 13 листопада фінська делегація залишила Москву», - констатує Руслан Бізяєв.
Проте, зауважує експерт, у Фінляндії переважала думка, що радянське керівництво блефує і війни не буде. А тим часом, розповідає він, розрив фінською стороною переговорів спровокував Москву на воєнне вирішення проблеми.
Як повідомляла Politeka, Давидюк розповів, що наявних санкцій проти російської федерації замало.
Також Politeka писала про те, що Ялі розповів, які фактори впливатимуть на ситуацію в Україні цієї осені.
