Про це він розповів під час публічної дискусії на тему: «Чи має значення спосіб ухвалення конституції?», яка відбулась 10 лютого в Українському національному інформагентстві «Укрінформ».
«Будь-який продаж чогось починається з пояснення, навіщо. Коли громадянам відповідають на запитання «навіщо це їм потрібно?», тоді можна буде і продавати. Потрібно пояснити, навіщо це громадянам, навіщо це суб’єктам, тому що без суб’єкта неможливо рішення. Коли ми говоримо про стратегії, в тому числі виборчих компаній, - вони завжди є невід’ємною частиною суб’єкта, який буде її реалізовувати. Коли немає когось, хто має волю реалізувати ту чи іншу стратегію, то нічого й не відбувається», - зазначає він.
Він розповів, що останні сім років, під час реформи з децентралізації, стикався зі стратегією розвитку міст.
«Ми у Школі мерів пояснювали одну прописну істину: якщо стратегію не розробляють безпосередньо міський голова і його команда, то, як кажуть наші колеги-поляки, це документ-полковник. Він лежить на полиці й нікому не заважає. Те, що реально відбувається, ніяк не пов’язано з тим записаним правильним, що написано в стратегії. У цьому криється ключова проблема, тому що де-факто в Україні відрізняється від того, що де-юре», - пояснює Руслан Рохов.
Конституція – це такий компроміс еліт, які в 1996 році були представлені в парламенті. Але вона нівелювалася тим, що насправді здійснювалось не те, що прописано в Конституції, продовжує аналітик
«Адже в умовах не розписаного Закону про президента, про Кабінет міністрів, про парламент, взаємозв’язки між гілками влади і так далі – це все було питанням волюнтаристської міці. За рахунок панівної політичної легітимності кожен президент намагається домінувати над рештою інституцій і політики загалом», - завершує він свою думку.
Politeka писала про те, що Рохов розповів, хто має об’єднатись для вирішення українських проблем.
Також Politeka писала про те, що Михайло Чаплига, який балотуватиметься в президенти, озвучив свою програму: "У нас достатньо знань, щоб зробити грамотні ходи".
