Програми на кшталт «економічного паспорту» фінансуються за рахунок профіциту бюджету, а в Україні він дефіцитний, і коштів не вистачає навіть на соціальні виплати. Про це заявив експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

«Коли ми з вами говоримо про світовий досвід, то всі оті фонди майбутніх поколінь, які є в Норвегії, в Арабським Еміратах, в Кувейті, - вони всі робляться за рахунок профіциту державного бюджету», - розповів Пендзин, пише "Главком".

Він зазначив, що на програму «Економічний паспорт українця» передбачається виділити близько 60 млрд грн на рік, які будуть вилучені з бюджету. Проте джерела компенсації вилучених коштів досить сумнівні.

«Ми говоримо про 61 мільярд гривень в рік. І ми розуміємо, що це достатньо серйозне джерело дохідної частини державного бюджету. Ми однозначно будемо мати з вами дискусії з нашими кредиторами - тому що будь-які зменшення дохідної частини однозначно від наших кредиторів буде вимагати компенсаторів», - пояснив Пендзин.

Експерт також наголосив: український бюджет дефіцитний, і якщо з нього буде вилучена значна сума для фінансування президентської ініціативи про економічний паспорт, виникне дефіцит коштів на здійснення соціальних виплат.

«Коштів, які можуть бути розподілені, мало. Вони й так сидять у дохідній частині. Вони і так використовуються на соціальні виплати. Якщо ви їх звідти забираєте, чим ви будете інші соціальні виплати фінансувати, з яких будете прибирати?», - сказав Пендзин.

Нагадаємо, 6 грудня президент вніс до Верховної Ради два законопроекти щодо запровадження "економічного паспорта українця". Ініціатива передбачає відкриття для дітей, народжених з 1 січня 2019 року, рахунків на яких накопичуватимуться кошти від рентних платежів. Ці кошти діти зможуть використати після досягнення повноліття на освіту чи житло.

Раніше народний Олексій Гончаренко заявив, що економічний паспорт – це виключно піар-проект президента, який дискримінує українських дітей за роком народження, і не дає жодних гарантій, що зібрані гроші за 18 років не знеціняться. У свою чергу інвестиційний аналітик Сергій Фурса попередив, що запровадження такої ініціативи в рамках дефіциту держбюджету призведе до його остаточного розбалансування та значного зростання державного боргу.