Адвокат Валерій Поваров, полковник міліції у відставці, розповів про те, як у радянській міліції здійснювався добір кадрів для роботи у карному розшуку.
Про це він розповів у програмі «Головне питання» із Борисом Бронштейном.
Він наголосив, що і кримінальний світ тих часів відрізнявся від нинішнього.
«У ті часи ніхто не йшов до міліції за заробітком. Люди йшли за якимось покликанням, чи за бажанням перебратися до міста із сільської місцевості. Вони приходили, селилися у гуртожитках, міліція їм видавала квартири. Коли я прийшов на роботу, відсотків 90 співробітників – це були люди за 40, дорослі дядьки, які мають життєвий досвід і вміють приймати рішення. Сьогодні до поліції беруть молодь, переважно, за фізичними даними. А на той час брали досвідчених», - згадує він.
До кримінального розшуку він прийшов 21-річним юнаком, був оперуповноваженим, отримав звання молодшого лейтенанта. Був і оперативним співробітником, і черговим, працював у дозвільній системі.
«У міліції було власне слідство, запроваджене наказом Верховної Ради Радянського Союзу. Раніше слідчі були лише у прокуратурі, а потім у МВС. Це було зроблено тому, що прокуратура не справлялася з таким обсягом злочинів, які слід було розслідувати», - зазначає юрист.
Він пояснив, що сферу криміналітету в СРСР контролювали злочинні угруповання, очолювані злодіями у законі. «Ніхто не популяризував цих злодіїв, це були звичайні люди, які мали певний кримінальний стаж та авторитет», - робить висновок Поваров.
Раніше Politeka повідомляла, що Микола Спірідонов назвав Законодавчу ініціативу №5599 щодо деолігархізації бутафорною.
Також Politeka повідомляла, що Віктор Берестенко вважає: Держава тримає митницю на короткому корупційному повідку.
