Як через сім років змінилася риторика російського соціуму стосовно кримського питання? Про це йшла розмова у студії My.ua з політичним експертом Артуром Білоусом.
«Якщо подивитися російський Інтернет, то цей патріотичний раж, який був спочатку, згас. Вже виникає запитання: навіщо ми повинні утримувати і фінансувати двомільйонний Крим? У Росії проблем вистачає. Багато живе тільки Москва і Санкт-Петербург, а решта міст набагато гірше, і громадська думка не настільки однозначна, як іноді здається. Все не так просто, і ці настрої будуть наростати», - міркує він.
Люди будуть і далі шукати відповіді на запитання: а далі що?
«Дорого це все утримувати. Одна справа фінансувати Абхазію або Північну Осетію з 200 тисячами населення. Інша справа - двомільйонний регіон, де гострі проблеми з водою. Їх, звичайно, можна вирішити, але це вимагає величезних вкладень. Це потьомкінські проєкти типу Керченського мосту, більше іміджеві, там немає вантажоперевезення. Так, це деяким людям вигідно, але це ж не стратегічний момент, а, скоріше, патріотичний. А будь-який патріотизм з точки зору інтерпретації російської, та й будь-якої іншої, коштує грошей, і грошей великих. Російський платник податків задається питанням: чому у мене немає дороги в моєму невеликому містечку або в провінції, а ми вкладаємо гроші в Чечню, в Крим і так далі. З цим треба грати, але грати треба філігранно, шахово, а не в Чапаєва, грубо кажучи», - робить висновок Білоус.
Politeka писала про те, що міжнародний саміт «Кримська платформа» може стати відправною точкою для створення ефективних міжнародних механізмів деокупації Криму.
Також Politeka писала про те, що Кривонос розповів, чому він навчився в американців в Іраку.
