Чи зможуть українці побачити в російських найманцях людей, а не лише ворогів, як зробили це свого часу по відношенню до німецьких нацистів або поляків? На це запитання у програмі Геннадія Друзенка «Конституційна кухня» відповів колишній посол України в Австрії Олександр Щерба.
«Цей час, напевно, колись прийде. Але розумієте, поки могили свіжі, поки діти ще виросли, сироти тих солдатів, які загинули – яке там може бути примирення? Може бути тільки намагання, як у грузинів. З одного боку, вони вороги з Росією, з іншого – вони не воюють з Росією. Це єдиний баланс, до якого ми маємо прагнути. Але те, що ворожнеча буде багато років, і багато людей не приймуть і будуть дуже жорстко реагувати на будь-який прояв Росії – це реальність війни. На жаль, це треба прийняти», - каже він.
Ведучий цікавиться: як нам не заразитися російською ненавистю, адже помста винищує в людині людське?
«Австрійці весь час наводять приклад Південного Тіролю. «От, ми з італійцями воювали за Південний Тіроль, з одного й іншого боку були жертви, була ненависть. Але от ми, австрійці, відпустили, віддали за певних умов італійцям, і це було найкраще рішення, яке ми коли-небудь прийняли. Зараз ми найліпші друзі з італійцями, зараз Південний Тіроль – найбільш розвинута частина Італії». Коли туди приїздиш, то можна натрапити на людину, яка знає або тільки італійську, або тільки німецьку мову», - розповідає експосол.
Але він не думає, що ми можемо з цього чомусь навчитися в німців та італійців.
«Я завжди запитую: «О’кей, ви нам пропонуєте навчитись. А де в цій парі Італія – Австрія Росія та Україна?». Вони кажуть: «Ні, звичайно, тут ніяких паралелей не може бути, просто майте на увазі», - переповідає Щерба.
Politeka повідомляла, що Зісельс визначив перспективу України: «Ми йдемо своїм шляхом. Якщо ми його відчуваємо і наполягаємо, що це наш шлях – яка нам різниця, що про нас пишуть?».
Politeka повідомляла також, що, на думку політолога Кочеткова, що зараз держава приходить до розуміння, що мова, вишиванка і герб – це ще не все, цього не достатньо.
