Здавалося б, можна ставити кому на свій розсуд для «терпіти не можна покарати».
Як пише "Политрада", у контексті справ одіозної судді Господарського суду Києва Анни Яковенко, яка і сама була підсудною, кома однозначно має стояти перед словом «покарати». Її звинувачували за ч.1 ст.375 КК України (постановлення завідомо неправосудного рішення).
Забігаючи наперед, поцікавимося: а чому ж мовчить так звана рада так званої доброчесності та численні активісти, коли у судді наявні кричущі факти недоброчесності?
Судді Яковенко якимось дивом зійшло з рук те неправосудне рішення від 2016 року, коли вона винесла рішення на користь кримської фірми, котрій одна з дочірніх фірм «Нафтогазу України» заборгувала аж.. 417 тисяч гривень. І це на фоні того, що російський нафтогазовий бізнес системно грабує Україну у шельфі Чорного моря на десятки чи й сотні мільйонів доларів у зв’язку з анексією! Суддя Яковенко на підставі мізерного боргу виносить рішення про банкрутство державної газової української компанії. І це попри те, що такі держкомпанії банкрутити взагалі заборонено!
Незаконне цинічне рішення Яковенко могло звести нанівець всі спроби України відстояти свій Крим на міжнародній арені і зруйнувати перспективи позовів України до Росії у Стокгольмському суді. І все - через рішення якоїсь, явно зацікавленої, судді Яковенко! Звісно, Апеляційний суд це скандальне злочинне рішення скасував.
Фактично, це не було просто незаконне рішення. Це була відверта диверсія і державна зрада!
І після такого гучного викриття, вийшовши сухою з води (печерські судді свою колегу не покарали), одіозна суддя продовжує відправляти кривоправосуддя!
Вочевидь, відчувши безкарність, суддя Яковенко увійшла в раж, ігноруючи будь які норми закону та моралі. Про її рішення пишуть ЗМІ. Знову питання: з таким щастям і на волі?
До речі, як повідомив «24 канал», Печерський районний суд міста Києва відмовився обирати запобіжний захід для Яковенко А. В., просто зобов’язавши її прибувати за кожною вимогою до слідчого прокурора або до суду. А прокуратура подала клопотання про звільнення судді від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обставин. На думку прокуратури, зміна полягала у тому, що злочин, у якому підозрюється суддя, втратив суспільну небезпечність через скасування ухвали Київським апеляційним господарським судом.
Як то кажуть, рука руку помила. А суспільство отримало гучний меседж: таким «доброчесним» суддям за їхні проступки нічого не буде.
Суддя Яковенко продовжує свій безславний професійний шлях.
Так, вона і сьогодні успішно та безкарно затягує справи. Рахунок іде не на місяці, а на роки. Для прикладу – «свіжа справа». Тут цікаво акцентувати увагу на яскравих деталях, оскільки розгляд нині триває у суді. Як водиться у Яковенко – триває не перший рік. Йдеться про справу, де відповідачі - шахраї з фірми «Проскан». Як свідчать факти, вони вміють, в тандемі з суддею, «рішати» питання так, що справи у добросовісних підприємців «зависають» на роки. Хоча для прикладу є і інші, майстерно затягнуті суддею Анною Яковенко, справи.
Короткий бекґраунд: на початку 2020 року банк «Преміум» звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство компанії "Проскан" у зв`язку з заборгованістю.
Суддя Яковенко прийняла Ухвалу, котрою обурила і водночас насмішила всю юридичну спільноту: вона відмовила у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі… відсутності повноважень у заявника! Навряд чи Анна Яковенко не знала, що заявник насправді має всі підстави і законні повноваження для такої заяви. Вона абсолютно цинічно і відверто цей факт проігнорувала. Її зовсім не засмутило те, що така аргументація відмови – нікчемна і що з цього рішення навіть першокурсники юрфаку сміятимуться. Вона взялася «вирішити» питання – і вирішила, свій хліб відпрацювала. А далі – і трава не рости. В принципі, в нинішніх реаліях, як бачимо, суддя, виносячи завідомо неправосудні, абсурдні і нікчемні рішення нічим не ризикує її колеги з Печерського суду – не покарали, до цього все сходило з рук. Здавалося б – які питання до «доброчесної» судді господарського суду м. Києва Анни Яковенко? А питання є. Перше і головне: винесла завідомо неправосудне рішення – звільнення. Умисно затягнула справу на роки, замість двох місяців – звільнення. Може, хтось припустить, що суддя неумисно винесла таке нікчемне рішення, мовляв, не знала норм закону… У такому разі – теж звільнення! Вона ж не на навчанні знаходиться, а працює 16 років суддею і виносить. Рішення іменем України!
Для чого нам судді-неуки, судді-рішали, судді – корупціонери? Вони занадто дорого обходяться народу, від імені якого виносять свої шедевральні неправосудні рішення.
І яке відточене вміння з затягування справ на роки! От тут дійсно відчувається досвід.
З’ївши зуби на судовій тяганині, Анна Яковенко, вже традиційно і тут проявила дива процесуальної еквілібристики: ухвала про відкриття провадження датується 04.02.2020, а ухвала про залишення без розгляду була винесена лише 24.03.2021. Тобто через 414 днів або 1 рік 1 місяць і 20 днів! А закон вимагає винесення такої ухвали впродовж 5 днів. Явний і зухвалий дисціплінарний проступок.
Чому ж суддя постійно так відкрито і сміливо ігнорує закон? Чому не боїться дисциплінарної комісії? Хто і на яких умовах видав їй індульгенцію?
І вже закономірним виглядає те, що скорочений текст ухвали з’явився 24.03.2021 року, а повний - через два місяці, замість п’яти днів ! Чи треба ображати свідомість громадян, констатуючи, що закон зобов’язує суддю дати повний текст не довше, ніж через п’ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали? Дії одіозної Яковенко намагалися оскаржити. І зайвим вже буде говорити, що безуспішно, їй і це зійшло з рук.
Як і ігрища по-яковенківськи з надсиланням поштою згаданої ухвали: копію повного тексту документу Яковенко відправила лише через 13 днів. А зобов’язана була це зробити впродовж двох днів!
Однозначно, дії судді Анни Яковенко під час розгляду справи згаданої справи є безсовісним та відвертим порушенням чинного законодавства. І що характерно – вони носять системний характер. І тут не вдасться прикритися значною завантаженістю судді, бо її елементарно не було. Про це свідчать дані з порталу «Судова влада України». В той же час відділ кадрів Госпсуду завалений заявами судді Анни Яковенко про короткострокові відпустки та лікарняними. Така відсутність на роботі – відпрацьована та поставлена на потік частина схеми судді по затягуванню справ.
Зараз ведеться журналістське розслідування на предмет зв’язків судді Яковенко з високими посадовцями. Хтось же її, врешті, прикриває! Не секрет, що зараз і за значно менші дисциплінарні проступки суддів карають. А тут якась збочена суддівська недоторканність, що не дає притягнути суддю, котра прославилася своїм відвертим ігноруванням закону, до, хоча б, дисциплінарної відповідальності! Звісно, країна повинна знати своїх антигероїв.
Не викликає ані найменших сумнівів, що суддя Яковенко вчинила безпідставне умисне затягування справи. І не лише цієї. Анна Яковенко, вчинивши все вищенаведене, порушила присягу судді, оскільки її протиправні дії підривають авторитет судової гілки влади внаслідок не сумлінного ставлення до розгляду позовної заяви.
Звичайно, на одіозну суддю у ВРП є скарги. Та от халепа: сама ВРП, як відомо, припинила розгляд скарг на суддів за дисциплінарні порушення.
Суддя Анна Яковенко знову вийде сухою з води?