На посаду голови Харківської ОДА може претендувати екс-СБУшник Володимир Верхогляд, якого пов'язують з роботою на ФСБ і «кришуванням» наркотрафіку
Про це повідомляє «РБК-Україна».
У контексті наркотрафіку Верхогляд засвітився ще з 1990-х років. Його основним активом тієї пори видання називає харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я», яке було здатним виробляти як ліки, так і наркотики.
У журналістських розслідуваннях йдеться також про його причетність разом з головним податківцем Харківщини Станиславом Денисюком до трафіку кокаїну, зв’язок з «чорними дилерами», зокрема Бушою Шаркозі, та контакти з Андрієм Козаром, який під час роботи у Харківському ВБНОНі торгував трамадолом. Козар потім став соратником сепаратиста Євгена Жиліна.
Репутація інформатора ФСБ тягнеться за Верхоглядом з початку 2010-х років. А зв’язки його з російськими спецслужбами можуть уходити ще у 1990 роки, коли він починав кар’єру ще у КДБ СРСР.
З його іменем пов’язують злив у ЗМІ даних співробітників СБУ у 2011 році, після якого залишив посаду керівник Харківського УСБУ Олександр Полковниченко. Як повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на джерела у спецслужбах, організувати це міг Верхогляд, щоб зайняти цю посаду.
Питання журналістів викликала також майнова декларація Верхогляда, яку він вперше оприлюднив у 2019 році. Усе нерухоме майно там записано на його дружину. А це квартири у Києві та Харкові, заміські будинки та земельні ділянки. Крупні суми грошей у доларах та євро розділені між ним та дружиною. Але є інформація, що він володіє також яхтою у тимчасово окупованому Криму ціною від 2 млн доларів.
Після Майдану Верхогляд був люстрований. Він через суд добився відміни рішення про люстрацію та стягнув з держави 2,5 млн гривень. Його кандидатуру на посаду голови Харківської ОДА нібито лобіює Ілля Павлюк - бізнесмен, якого ЗМІ називають «королем контрабанди».
«Чи може подібний чиновник претендувати на те, щоб очолити прикордонну з Росією область, з усіма своїми зв'язками з російськими спецслужбами, інтересами в контрабанді та іншими темними справами – питання, скоріше, риторичне. Інша справа, на що готові піти сили впливу при владі, щоб таки протягнути свого ставленика на цю посаду», — резюмує «РБК-Україна».
