За останні місяці минуло багато подій і створено багато приводів подумати, куди Україні повертати. Світ якраз і буде ієрархіюватися на самостійних і на тих, хто буде вже вічно веденим і тієї самою глиною, гумусом для інших. Про це керівник Strategic Group: Sofia, ексдиректор Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна» Андрій Єрмолаєв розповів у програмі Юрія Романенка «Романенко. Бесіди»
«Ось який тест пройдено в умовах глобальної економічної кризи, в умовах цих пертурбацій і змін на Заході і Сході. Там своя гра, своя боротьба за лідерство. Але лідери уважно стежать і за тим, як поводяться країни менш розвинені. Чи є вони розвиненими, або залишаються веденими. Україна, на жаль, вступає в цей поворот як ведена, з комплексом підлітковості, з комплексом хронічної недоконаності і навіть остраху зробити самому. Страх зробити самому, мені здається, найбільш фундаментальний», - говорить він.
Його доведеться долати, стверджує аналітик.
«Погодьтеся, це виглядає по-ідіотськи, коли ми в змозі до чогось визначитися або з'ясувати за фактом чергової зустрічі ТАМ. У нас немає цієї ясності між зустрічами. Ось, потрібно поїхати до Меркель, ось, потрібно поїхати до Байдена, десь там з'їздимо, переговоримо в Батумі, і тільки після цього... А наше внутрішнє життя, виходить, постійно залежить від того, як у них там склалося», - зазначає Єрмолаєв.
«Це свідчить про те, що той склад правлячого політичного класу в широкому сенсі: законодавча і виконавча влади, президентська команда, силовики, які оснащені величезною кількістю розумників, які пишуть, відстежують, моніторять - ця правляча машина не виробляє самостійних рішень в принципі. Тому що якби ця машина була заточена на саморозвиток, вона б переконувала, перш за все, нас, а не Меркель із Байденом», - робить висновок керівник Strategic Group: Sofia.
Як повідомляла Politeka, Решмеділова заявила про зустріч Зеленського з Меркель, що це спільна домовленість між Європою і Сполученими Штатами за участю України.
Також Politeka повідомляла, що Томенко заявив, що в багатьох європейських країнах міністри жінки, а вже начальники Генштабу — чоловіки.
