Про боротьбу за українську мову та переломний момент у ставленні українців до самих себе у 2013 – 2014 роки у програмі Євгена Рибчинського «Ще не вмерла» розповів уповноважений із захисту державної мови, політик, науковець, громадський діяч, народний депутат VIII скликання, голова Миколаївської обласної ради VI скликання Тарас Кремінь.
Він згадав експрезидентку Литовської республіки Далю Грибаускайте. «Для неї не має значення, хто зараз при владі. Свого часу вона у статусі президентки зустрічалася з чотирма українськими президентами. Для неї головне – народ. Той приклад високої жертовної боротьби за Україну, який продовжують демонструвати наші військові, волонтери по сьогоднішній день, говорить про те, що Європа продовжує боротися на Україну немарно. Тому я визнаю, що боротьба за українську мова почалась не 2014 році, вона насправді відбувається впродовж тривалого часу, навіть не 30 років української незалежності, а значно більше», - каже він.
«Наші батьки робили це на своєму рівні, коли на догоду чиновникам не писали тексти на замовлення, не прославляли червоні куранти, і поетичні книги не починалися з паротягів, - звертається Кремінь до ведучого. – Насправді мова про інше. Що боротьба триває, але боротьба не може бути безкінечною. Повинен бути процес внутрішньої згоди. Внутрішньої згоди між владою, яка повинна визнати, що це – основа основ, і коріння не рубають, особливо тоді, коли дерево проростає. А коріння – це наша мова, наша Конституція, наша історія, традиції, культура, і наша велика стала повага до принципів демократії», - зазначає він.
Раніше Politeka повідомляла, про те, чи можуть вважатися національно свідомими українці, які не вважають що мову принциповим атрибутом своєї «українськості».
Також Politeka писала про те, що Вишиванка не робить патріотом, а ухвалення Конституції не робить демократію конституційною, - Друзенко.
