Відмовившись від свавілля і егоїзму, людина здатна знайти справжню віру в Бога і спасіння душі
Як повідомляє Центр інформації УПЦ, про це митрополит Лука (Коваленко) написав у своєму Телеграм-каналі, пише znaj.ua.
«Якщо у житті багатьох сучасних християн щось йде не так, як їм хочеться, вони вже викликають на допомогу всіх святих, ревно моляться, просять Бога про те, щоб «не твоя, Господи, а моя воля була на землі. Ти зроби так, як я хочу, позбав від того, прибери це, дай те». Так і проходить «церковне» життя цих християн, головний зміст якого можна висловити одним словом - свавілля. Але ж насправді нам потрібно зрозуміти дуже важливу річ - якщо ми не відмовимося від свого егоїзму, від самості, від нерозумної любові до свого «Я», ми не спасемося», - пояснив митрополит Лука.
Владика навів приклад із життя старозавітного праотця Авраама, який показав взірець істинної віри.
«Ми живемо у такий період Церковної історії, коли позаду десятки тисяч прикладів того, як люди, які довірилися Богу, перемогли світ і увійшли в життя вічне. Нам є на кого рівнятися. А тепер уявіть собі життя Авраама, у якого не було жодного прикладу такої беззаперечної довіри Богу... Біблія не говорить нам з якими думками Авраам йшов до того місця, де повинен бути заклати свого єдиного, довгоочікуваного і улюбленого сина. Але поставте себе на місце Авраама і задайте питання: «Чи є у мене хоч крапля такої віри?», - зазначив архієрей.
Він нагадав, що віра - це повне віддання себе Божій волі «без всяких умов і домовленостей, без оціночних суджень і роздумів, без страхів і будь-яких, навіть найменших, сумнівів»
«Поки ми торгуємося з Богом, ставимо Йому умови, вимагаємо виконання наших прохань, віруючими людьми нас назвати не можна. Один духовний старець свої бажання висловив простою фразою: «Хочу, щоб було так, як буде, а буде те, що Богу угодно». Не для того, щоб схилити Бога до своєї волі приходить людина у храм, а для того, щоб спастися. Є така розхожа чернеча діяльна установка - «аби не по-моєму». І мені здається, що і мирянам її теж потрібно частіше згадувати», - підсумував митрополит Лука.