Як повідомляє Центр інформації Української Православної Церкви, розповів викладач Київської духовної академії та семінарії ієромонах Митрофан (Божко).
«Коли Святе Письмо розповідає про якісь гріхопадіння, воно вказує на причину цих гріхопадінь», - сказав отець Митрофан.
Священик зазначив, що перший гріх, який стався і через який почалося страждання людського роду, відбувся не в людському світі. «Він стався в ангельському світі, коли перший ангел, найсвітліший - Денниця - що означає «Зоря», тобто первісне світло, яке розриває пітьму, став гордим від своєї краси. І тоді він, як каже Святе Письмо, від своєї гордині відлучаючись від Бога «упав як блискавка з небес до пекла», - пояснив він.
«Священне Писання говорить про гординю як про причину гріхопадіння. І далі люди заразилися подібно до диявола цим гріхом гордості, від якого походять і інші гріхи. Багато разів говориться про те, що «Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать» (Як. 4:6). Ці слова звучать і в устах Іісуса Христа, і в устах його апостолів у їхніх посланнях до Церкви. Ці слова свідчать, що горда людина замикається у собі. Вона намагається в самому собі знайти те джерело блаженства, якого в неї немає, тому що вона не творила сама себе - її створив Бог», - продовжив викладач КДАіС.
Ієромонах Митрофан нагадав, що Бог є джерелом життя, благості та благополуччя, але якщо людина горда, тоді вона замикається в собі і каже: «Я можу сама контролювати своє життя, я можу сама бути успішною, всупереч іншим людям». «Така людина відсікає себе від милості Божої. Вона закриває потік благодаті, який живить її і не дає засохнути в пустелі».
Гординя - це шлях у нікуди, коли людина сама себе ізолює від Божої благодаті, - наголосив священик.
«Але коли людина каже: «Господи, я мандрівник у цьому світі, де не маю нічого свого, а все, що я маю - це від Тебе. І я смиряюся перед Тобою своєю волею», тоді Господь дає людині свою благодатну допомогу. Саме слово «благодать» означає благий, добрий дар. Ось тоді Господь смиренній людині простягає руку допомоги і допомагає зростати, а людина горда, яка відключила себе від джерела благодаті, «засихає і гине» у своєму гріху», - підсумував викладач КДАіС.
