Як повідомляє Центр інформації УПЦ про це сказав керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

«Покаяння - це не миттєвий стан, а результат величезної праці, зусиль упродовж тривалого часу. Неможливо щиро покаятися, не зробивши заздалегідь певних кроків, не прийнявши низку рішень, не змінивши себе та свій уклад. Покаяння - це нагорода. Це Божа милість усім за наше бажання бути краще», - сказав владика.

Митрополит Антоній зазначив, що шлях до покаяння складається з кількох етапів.

«Перший - це чесний діагноз самому собі. Тут потрібна абсолютна щирість: це і визнання своїх помилок, пристрастей, і рішення взяти відповідальність за себе і своє життя, а не перекладати все на інших. Загалом, покаяння починається з критичного погляду на себе, без применшень і перебільшень», - пояснив керуючий справами УПЦ.

Другим етапом архієрей назвав боротьбу з лінощами та страхами.

«Усвідомивши свою недосконалість, побачивши непочатий край роботи, найчастіше здаємо назад, намагаємося піти від роботи, не бажаємо працювати, виправдовуючись: жив якось я до цього часу і далі проживу. Це буде, мабуть, найскладніший момент, переломний - змусити себе працювати на благо своєї душі. Заради матеріальних благ готові гнути спини, не досипати, а ось заради власної душі лінуємося рушити і пальцем», - продовжив митрополит Антоній.

За його словами, піст, молитва, співчуття, свідоме протистояння злу та прагнення до добра мають бути постійними духовними вправами.

«І третій етап - це довіра до волі Божої. Зробивши все можливе, потрібно повністю довіритись Богові. І Він Сам у потрібний момент дасть покаянне почуття, що змінює нашу душу та життя. Але насамперед маємо подолати свій страх. Інакше він не даватиме можливості рухатися у правильному напрямку. Перебуваючи в страху, ми втрачаємо здоровий глузд і вже не в змозі тверезо оцінити ситуацію і своє становище. Не можемо працювати над своїми недоліками, проблемами, поки не позбавимося страху. Адже нам не вистачить духу зізнатися собі в них та розпочати боротьбу з ними», - вважає архієрей.

Мета духовного життя - наблизитися до Бога, до Свого Спасителя і Творця, підкреслив керуючий справами УПЦ.

«Наближення - це духовне прозріння, бачення Божественного плану. У Його заповідях сказано, хто може бачити Божественне: блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. Отже, тільки ті, хто не пускає в свою душу зло під жодним приводом, ні на рівні помислів, ні на рівні думок, знаходяться на вірному шляху», - підсумував митрополит Антоній.