Повноцінний запуск Державного експортно-кредитного агентства-один із серйозних факторів нарощування потенціалу українського експорту та розширення його географії. За різними оцінками, ефективне використання цього інструменту здатне збільшити обсяг експорту на 2-3% на рік, причому – виключно за рахунок продукції з високою доданою вартістю. Але держава, незважаючи на багаторічні зусилля по запуску ЕКА, так і не отримала адекватного ефекту від діяльності Агентства, що на початку листопада призвело до дострокового припинення повноважень членів Наглядової ради та голови правління.

Обов'язки голови правління Агентства зараз виконує В'ячеслав Попов-фінансист, випускник економічного факультету Українського державного інституту міжнародних відносин, який більше 20-ти років пропрацював у бізнесі, в тому числі страховому і банківському, тобто в реальному секторі економіки. В ЕКА працює з січня 2021 р., має власну кваліфіковану точку зору на проблеми та перспективи розвитку ЕКА.

- Мінекономіки мотивувало необхідність перезавантаження ЕКА тим, що Агентство фактично не діяло, сума застрахованих контрактів за 2020-2021 роки – менше $1 млн, і за січень-вересень 2021 року ЕКА заробило всього лише 187 тис.грн., тобто всього лише 1,5% від запланованих доходів. У чому, на ваш погляд, основна причина таких катастрофічно низьких показників роботи ЕКА? Колишнє керівництво Агентства неодноразово заявляло про недосконалість нормативної бази, а ви як думаєте?

В. п.: - у пробуксовці запуску ЕКА, звичайно, зіграли свою роль об'єктивні фактори, в тому числі, недосконалість нормативно-правової бази, що регулює діяльність Агентства. Але ці фактори-вторинні. Вони певною мірою ускладнюють, але вже точно не блокують діяльність ЕКА.

- А що тоді первинно?

В. п.: - першопричиною кризи в роботі ЕКА вважаю насамперед кадрове питання, пов'язане з нестачею профільної компетенції колишнього керівника. Я б акцентував увагу на невідповідності способу мислення суті поставлених перед Агентством стратегічних завдань. ЕКА - це державний інструмент стимулювання експорту, а для експортера – це інструмент розширення можливостей з експорту своєї продукції. У нашому випадку, запорука успіху - в синергії держави і експортера. Агентство-це ж не рантьє, що паразитує на отриманні пасивного доходу від розміщення свого двомільярдного статутного капіталу. Агентство не може заробляти двісті тисяч на рік і при цьому витрачати на своє утримання десятки мільйонів. А вже тим більше-витрачати не на стимулювання і розвиток заробляють підрозділів Агентства. Як розвиватися, якщо в агентстві працює всього один експерт-консультант-проти армії з управлінців, маркетологів, піарників, продуктовиків, ризиковиків та інших співробітників адміністративних підрозділів. Протягом 2021 року розвиток управління продажів всіляко блокувалося колишнім керівництвом. Как? Пояснювати. Місячний дохід, наприклад, завгоспу – 48 тисяч гривень, піарника – 78, ризика – 84, проти 15 тисяч гривень у продавця, як можна залучити кваліфікованих фахівців на таку зарплату? Ніяк. Це явний дисбаланс, це зміщення фокусу розвитку Агентства від роботи з експортерами в бік проїдання власного бюджету. Але, мабуть, колишнє керівництво мало іншу точку зору на цілі ЕКА, функціонал, джерело доходів і методи стимулювання ефективної діяльності ЕКА.

- До речі, про іншу точку зору: розроблена попередньою командою Стратегія розвитку ЕКА демонструє дуже амбітні цифри. Тільки в 2021 мова йшла про страхування експортних контрактів на суму 3 млрд гривень, а в наступних роках мова йшла про цифри прямо таки сказати запаморочливих. Невже ці плани не заслуговують на увагу?

В. п.: – мені теж дуже подобаються такі масштабні плани, але я як практик розумію, що без ретельно опрацьованої бази це лише фантазії, і що проект цієї стратегії-всього лише імітація справжньої і майбутньої кипучої діяльності, за якою немає реальних передумов різкого підвищення ефективності роботи ЕКА. Тому я завжди на засіданнях Правління послідовно не підтримував дану стратегію. У свою чергу в Мінекономіки також вистачило уважних і компетентних фахівців, які теж прийшли до висновку, що розроблена колишньою командою Стратегія розвитку ЕКА до 2026 року - це просто презентація ілюзій. Тому стратегія так і не була затверджена акціонером.

- У такому випадку, які параметри роботи ЕКА ви вважаєте реально досяжними у разі швидкого кадрового перезавантаження Агентства?

В. п.: - за моїми розрахунками, навіть без істотної зміни нормативно-правової бази діяльності Агентства, ми наступного року реально можемо вийти на обсяг застрахованих експортних контрактів в 1,5-2 млрд грн. Що дасть Агентству приблизно 15-20 млн грн. зібраних премій. А значить – ЕКА не буде просто проїдати доходи від розміщеного капіталу, а буде «годувати» себе саме. Ну і, природно, рівень оплати праці і мотивація заробляють підрозділів повинні бути приведені у відповідність з нормальною комерційною логікою і практикою роботи страхового ринку.

- Колишній керівник вельми барвисто описував ряд причин, за якими йому не вдавалося досягти видимих результатів. Ці фактори присутні і зараз. Чому ви думаєте, що у Вас вийде краще?

В. п.: - є таке прислів'я " хто хоче, той шукає можливості, хто не хоче — шукає причини»

Ми-хочемо! Тому, якщо вже попередня команда дуже мальовничо виклала "причини", ми будемо будувати свою діяльність на пошуку можливостей. Перш за все – це рутинна «Польова робота», це відновлення реальних контактів - ми повинні бути скрізь, де збираються експортери, а не тільки в Фейсбуці, бути в діалозі з ними, в курсі їх проблем і генерувати найбільш ефективні рішення. Ми будемо лобіювати інтереси експортерів у площині своїх компетенцій, розвивати реальне партнерство з банками. Щоб експортер, приходячи в банк за рекомендацією ЕКА, міг розраховувати на швидке і ефективне вирішення головної проблеми більшості – нестачі оборотних коштів на передекспортне і торгове фінансування. У трикутнику «ЕКА-банк-експортер» саме експортер повинен бути явним лідером і замовником послуг Агентства і банку. Тому що експортної експансії не буває без сильних і ефективних експортерів. Наше завдання-дати експортерам інструмент, з яким вони можуть вирішити основну проблему - недостатність ресурсу і ризики, пов'язані з розширенням партнерської бази та експортної географії.

- А експортери знають про свою чільну роль у цьому "трикутнику"?

В. п.: - на жаль, далеко не всі. Тому звідси випливає ще один напрямок діяльності ЕКА-максимально широка інформаційна робота як з підприємствами-експортерами, так і з бізнес-об'єднаннями промисловців, ОДА, ТПП та ін.

- Чи існує якась еталонна модель взаємодії ЕКА з експортно-орієнтованим виробничим бізнесом?

В. п.: - еталоном підтримки експортерів я вважаю створення для них "єдиного вікна", де експортеру допоможуть зорієнтуватися в тому, яка організація і чим може допомогти у вирішенні конкретних завдань, а також допоможуть сформувати алгоритм дій. ЕКА, в свою чергу, має бути інтегровано в цей алгоритм, і має генерувати і надавати пакет рішень залежно від потреб експортера.

- Яким чином під такий функціонал має бути трансформована організаційна структура ЕКА?

В.П.:- Її треба привести у відповідність із цільовою функцією – підтримкою експорту. Наразі організаційну структуру Агентства побудовано за концепцією кредитного менеджменту в банку. Що не зовсім коректно з погляду логіки бізнес-процесів ЕКА, тому що доводиться «ламати» логіку під існуючу структуру. Це не правильно. Модель банку не підходить для ЕКА хоча б тому, що банк торгує кредитним ресурсом, а клієнт іде до банку, так би мовити, "з простягнутою рукою". ЕКА, на відміну від банку, торгує послугою, яка має стати інструментом отримання нових можливостей для експортера. Це різні підходи до продуктів, до їх життєвого циклу в компанії та їх адміністрування. Тому необхідна повна реорганізація оргструктури ЕКА, його інтеграція до ландшафту підтримки експорту. Природно, що така модель передбачає взаємну інтеграцію зусиль різних інституцій, а не лише одного ЕКА.

- Чи готова ЕКА включатись у роботу з перегляду торговельної частини угоди про Асоціацію з ЄС? Адже багато експортерів відкрито заявляють про те, що Євросоюз не дуже поспішає пускати їх на свій внутрішній ринок.

В.П.: Ми уважно моніторимо як заяви, так і практичні дії наших торгових партнерів з ЄС. Тому вважаю, що поряд з активізацією зусиль України щодо розширення присутності української продукції на європейському ринку нам також слід звертати більше уваги на ринки Африки, Близького Сходу, Азії, Латинської Америки. Ці регіони потенційно зацікавлені в українських товарах та послугах набагато сильніше, ніж розвинута Європа. Водночас ці ринки є більш ризиковими для наших експортерів з точки зору виконання контрагентами своїх зобов'язань щодо контрактів. І ЕКА якраз може мінімізувати такі ризики.

- Якщо все ж таки говорити про нормативно-правове регулювання діяльності ЕКА, то які проблеми треба вирішувати?

В.П.:- Найболючіше питання - це те, що існуючі норми НБУ роблять невигідною для банків видачу кредиту експортерам під забезпечення страхового поліса ЕКА. У разі, якщо експортер не отримує належну за договором оплату від імпортера, ЕКА виплачує відшкодування, але експортер не знімається з валютного контролю. Тобто. податкова продовжуватиме контролювати надходження валютного виторгу експортера, з усіма відповідними неприємними наслідками для бізнесу. Ще одне обмеження – вузька номенклатура товарної продукції, під час експорту якої ЕКА може допомогти постачальникам. На сьогодні для підтримки експорту визначено лише 16 товарних груп. Наведу приклад: Україна має один із найкращих у світі видів сировини для виробництва кераміки. Європейські та українські інвестори вклали мільярдні інвестиції у створення високотехнологічних, суперсучасних заводів із виробництва керамічної плитки та інших виробів. Тобто маємо відмінний кінцевий продукт, який за якістю може успішно конкурувати із визнаними грандами у цій сфері – італійцями та іспанцями. Але ця продукція не входить до передбачених законом Агентства кодів УКТЗЕД. Також ЕКА, згідно із Законом про держзакупівлі, зобов'язана закуповувати послуги перестрахування за тендером, що серйозно ускладнює цей процес. Що ж до оподаткування, то Агентство не звільнено від сплати ПДВ, як інші страхові компанії, що суттєво дорожчає послугу для споживача. Але, повторюся, перелічені проблеми не є критичним фактором блокування роботи ЕКА. У свою чергу, налагодження нормальної робочої взаємодії Агентства з Верховною Радою, НБУ, Податковою та іншими органами державної влади обов'язково дасть нам оптимальні вирішення цих проблем.

- Останнє питання: що б особисто Ви хотіли сказати громадськості, яка так уважно стежить за розвитком подій навколо ЕКА?

В.П.: Я не граю в політику, я просто хочу працювати. Кожен день. День за днем. І все вийде.