Головам депутатських фракцій:
Політичної партії «Слуга народу» – Арахамії Д. Г.
Політичної партії «Голос» – Железняку Є.І.
Політичної партії «Опозиційна платформа – За життя» – Бойку Ю.А., Рабіновичу В.З.
Політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – Тимошенко Ю.В.
Політичної партії «Європейська солідарність» – Герасимову А.В, Геращенко І.В.
Головам депутатських груп:
«Партія «За майбутнє» – Бондарю В.В., Батенку Т.І.
«Довіра» – Кулінічу О.І.
Щодо законопроєктів № 2644, 2645, 3853, 3993
Українська Рада Бізнесу, до складу якої входить 96 бізнес-асоціацій малого й середнього бізнесу різних секторів економіки, користуючись нагодою, засвідчує Вам свою глибоку повагу та звертається щодо нижченаведеного.
Легальний та законослухняний бізнес, інтереси якого представляє УРБ, послідовно відстоює рівність учасників ринку, вітає та підтримує ініціативи Парламенту, спрямовані на зменшення тіньового сектору економіки.
Водночас представники відповідального бізнесу завжди виступають проти ініціатив, які не мають належного обгрунтування та створюють суттєві ризики поновлення схем мінімізації податків.
Представники українського бізнесу проаналізували проекти Законів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України №3853, 2644, 2645, 3993, заплановані до розгляду на позачерговій сесії Парламенту 23.09.2021 року. Ці законопроекти суттєво погіршують умови роботи законослухняного бізнесу та створюють широкі можливості для ухилення від сплати податків через відміну діючих вимог до застосування РРО та відповідальності за невидачу фіскального чеку.
Вони також вкрай негативно вплинуть на конкуренцію на внутрішніх ринках, викликаючи обґрунтовані занепокоєння у учасників реального сектору економіки, оскільки пропонують скасувати фіскалізацію і не пропонують жодних механізмів для контролю на заміну, надаючи можливість створювати потужні “схеми” із заниження виручки та мінімізації податків.
Крім низки вищевказаних негативних норм, проєкти законів пропонують внесення змін до норм, яких вже не існує. Так, законопроєктами №2644, 2645 пропонується видалити з Закону України «Про РРО» положення про можливість застосування ПРРО та норму щодо застосування механізму отримання споживачами компенсації частини суми штрафних санкцій («кешбек»). В той час як норми щодо “кешбеку” відмінено ще минулого року законом № 1017-ІХ.
Законопроектом №3853 пропонується перейти від фіксованої суми граничного обсягу доходу для платників єдиного податку 1-3 груп, вимірюваної в гривнях, до його вирахування в еквіваленті мінімальної заробітної плати. Але ця норма запроваджена вже рік тому: Закон № 1017-IX від 01.12.2020 передбачає обрахування суми граничного обсягу доходу в мінімальних зарплатах для платників єдиного податку.
Законопроектом № 3993 пропонується звуження для ФОП варіантів ведення обліку доходів після запровадженого Законом № 786-IX від 14.07.2020 року дозволу вести облік у довільній формі.
Законослухняний бізнес підтримує вже проголосовані Верховною Радою запровадження програмних РРО поруч із «класичними», підвищення ефективності контролю за дотриманням законодавства через стимулювання покупців вимагати фіскальний чек та можливість передавати чек в електронній формі, що вкрай важливо для інтернет-торгівлі. Зазначені норми сприяють прозорим та рівним конкурентним умовам для всіх учасників ринку та створюватимуть загрози тільки для недобросовісних його учасників.
В той же час ми наголошуємо, що норми ПКУ, які передбачають фіскалізацію всієї 2 та 3 груп спрощеної системи оподаткування (ССО) з 2022 року, не є досконалими, можуть збільшувати адміністративне навантаження на малий бізнес.
Тому члени УРБ пропонують відкоригувати відповідні норми ПКУ, змінивши фіскалізацію всієї 2 та 3 груп ССО на фіскалізацію виключно ризикових категорій платників всіх груп ССО, консенсусом погоджених всіма асоціаціями Коаліції УРБ, а саме: автозапчастини, ліки, складна побутова техніка та електроніка, готелі, ресторани, ювелірні вироби, диспетчерські служби/технологічні платформи таксі.
Відповідний проєкт напрацьований Радою розвитку малого та мікробізнесу при Офісі Президента, який передбачає перехід від широкої фіскалізації до фіскалізації виключно ризикових категорій платників, відповідальність для неоформлених підприємців, механізми стимулювання покупця отримувати фіскальний чек тощо. Вбачається доцільним його доопрацювати, внести до Парламенту та прийняти до 2022 року.
Слід зазначити, що відповідні норми підтримані керівництвом двох партій та містяться у Меморандумах про співпрацю, підписаних два роки тому Коаліцією УРБ із політичними партіями “Слуга народу” та “Голос”:
“Запровадження єдиного податкового електронного документа задля контролю ланцюжка постачання ризикових категорій товарів та стимулювання покупця отримувати фіскальний чек при їх покупці.”
Разом із тим для ефективного контролю за використанням е-РРО ризиковими категоріями платників та мінімізації схем необхідно терміново завершити інституційну реформу податкової та митної служби, а також забезпечити створення єдиної аналітичної служби по боротьбі з економічними злочинами – Бюро економічної безпеки, – передавши йому розгляд усіх економічних злочинів (прийняти проєкт закону №3959-1).
Враховуючи викладене, Українська Рада Бізнесу закликає голів депутатських фракцій, народних депутатів не підтримувати законопроекти №3853, 2645, 2644, 3993.
З повагою
Бізнес-асоціації
