Про це пише сайт 112.

Публікуємо матеріал без коментарів та ремарок. Редакція не несе відповідальності та не перевіряє дані, надані та опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Президент України Володимир Зеленський досі не підписав прийнятий Верховною Радою 20.05.2021 Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права" (законопроект № 2689 від 27.12.2019).

Це вже не перший випадок, коли підпис прийнятих законів затягується.

Так, Володимир Зеленський більше півроку не підписує закон про відрядження поліцейських у навчальні заклади і не накладає на нього вето (Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Національну поліції" (щодо відрядження поліцейських в органи державної влади, підприємства, установи, організації), закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським № 4203 від 09.10.2020 р.депутати досі не можуть домогтися від офісу Президента будь-яких відомостей про долю закону, прийнятого ще 02.02.

Популярні новини зараз

Алла Пугачова бовтнула, чи збирається ще заміж після Галкіна: "Є чим пишатися"

Переможниця "Холостяка" Анна Богдан вийшла на зв'язок після свого "зникнення" в Мексиці: "Ми пішли в..."

Біда в Ілони Гвоздьової, зірка "Танців з зірками" молить про допомогу: "Терміново"

Нацбанк вводить в обіг нові 5 гривень, як виглядають: "Може, на китайську валюту перейдемо?"

Надя Дорофєєва повторила відомий образ Анджеліни Джолі, вразивши Дантеса: "Це хто така?"

Показати ще

А прийнятий 17.09.2020 Закон Про внесення змін до деяких законодавчих актів України Про обмеження спільної роботи близьких осіб більше року не підписувався Головою Верховної Ради. Нарешті нардепи усунули в ньому всі неузгодженості і тільки 05.11.2021 його відправили на підпис до Президента. Закон повернувся до парламенту з підписом Володимира Зеленського 15.11.2021.

Закон був направлений йому на підпис ще 07.06.2021, але це остання інформація про нього, повідомляє сайт Верховної Ради. Тобто з підписом Президента закон в парламент не повертався. Не був він і заветований.

Закон" Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права " мав на меті запровадити відповідальність за чотири види злочинів, які найбільше вчиняються на окупованих територіях та за вчинення яких найменше притягується людей до відповідальності.

Йдеться про злочини проти людяності, військові злочини, злочини агресії та геноцид.

Які основні положення містить новий закон:

1. Зміни до статті 8 КК передбачають введення принципу універсальної юрисдикції щодо злочинів агресії, геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів, тобто потерпілого або шкоди національним інтересам держави.

Іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які за межами України вчинили будь-який із злочинів, передбачених статтями 437-4385, 442, 4421 цього Кодексу, підлягають в Україні відповідальності за цим Кодексом, незалежно від випадків (умов) , передбачених частиною першою цієї статті, якщо такі особи перебувають на території України і не можуть бути видані (передані) іноземній державі або міжнародній судовій установі для притягнення до кримінальної відповідальності або якщо їх видачу (передачу) було відмовлено".

У той же час закон передбачає відстрочку вступу в силу наведених змін до статті 8 КК, поки не будуть розроблені і внесені зміни в Кримінальний процесуальний кодекс України та інші закони України про особливості здійснення кримінального провадження за принципом універсальної юрисдикції. Це обумовлено тим, що держави, які здійснюють кримінальне переслідування за відповідні злочини від імені міжнародного співтовариства, повинні мати не тільки належне матеріальне, а й процесуальне право (відповідне міжнародним стандартам), а також забезпечити свою інституційну спроможність для такого переслідування.

2. Доповнення КК статтею 311 (кримінальна відповідальність військових командирів, інших осіб, фактично діючих як військові командири та інших начальників) передбачає імплементацію інституту командної відповідальності (responsibility of commanders and other superiors), регламентованого статтею 28 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, підписаного (далі – Римський статут). Цей інститут кримінальної відповідальності є надзвичайно важливим для ефективного переслідування за міжнародні злочини, оскільки методика доказування та його можливості суттєво відрізняється від інших злочинів, скоєних у співучасті.

Тобто, військовий командир або інша особа, яка фактично діє як військовий командир, підлягатиме кримінальній відповідальності за будь-який злочин, передбачений статтями 437-4385, 442, 4421 Кримінального кодексу, вчинений підлеглою особою, яка на момент вчинення злочину перебувала під його фактичним командуванням. і контролем.

3. Зміни до статей 44, 49, 68, 69, 74, 80 КК забезпечують належне виконання міжнародно-правового зобов'язання України запобігати юридичну та фактичну безкарність за міжнародні злочини, правовий зміст якого вимагає застосування реального та адекватного покарання до осіб, які вчинили зазначені злочини. Такі зміни переважно носять уточнюючий характер, у зв'язку з доповненням ХХ розділу Особливої частини КК щодо вже існуючих у чинному КК обмежень застосування інститутів звільнення від відповідальності, покарання та його відбування, а також призначення покарання за незакінчений злочин щодо злочинів проти миру і безпеки людства. .

У них говориться, що:

  • звільнення від кримінальної відповідальності не застосовується у випадках вчинення злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-438-5, 442, 442-1 Кримінального кодексу;
  • давність не застосовується при вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-114-1, 439 Кримінального кодексу;
  • довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину і замах на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109-1141 КК, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437-438, 4382-4384, 439, 442, 4421, 443 Кримінального кодексу.

4. Виключаються з КК статті 432, 433, 435, а також зміни до статті 434, що обумовлено тим, що передбачені в них діяння охоплюються пропонованими статтями 438-4385 КК і чинними положеннями КК про "загальнокримінальні" злочини, які також передбачають більш суворі правові наслідки. Депутати запевняють, що виключення зазначених статей та внесення змін до статті 434 КК не спричинить декриміналізацію будь-яких діянь.

5. У новій редакції викладено статтю 436 КК (публічні заклики до акту агресії або збройного конфлікту неміжнародного характеру), використовувана в ній термінологія приводиться до вимог міжнародного гуманітарного права і змінюється мінімальна межа покарання за цей злочин.

6. Стаття 437 КК (злочин агресії) викладена відповідно до Римського статуту, що розширює сферу її застосування. Потреба в таких змінах обумовлена тим, що в період після завершення Другої світової війни поняття агресії в міжнародному праві зазнало серйозну трансформацію і поки не зводиться тільки до агресивної війни.

7. Нові статті 438-4385 КК охоплюють всі різновиди військових злочинів, передбачені статтею 8 Римського статуту, а також інші серйозні порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 р.Про захист жертв війни і додаткових протоколів до них.

8. Зміни до частини першої статті 442 (Геноцид) КК спрямовані на приведення її у відповідність до статті II Конвенції про запобігання геноциду та покарання за нього 1948 року та статті 6 Римського статуту, оскільки положення чинної норми значно звужують зміст діянь, за який міжнародне право зобов'язує переслідувати або, навпаки, такими, що містять дії, невідомі міжнародному праву. Наприклад, у Міжнародному кримінальному праві поняття "серйозні тілесні ушкодження "має ширший зміст, ніж поняття" тяжкого тілесного ушкодження "за кримінальним правом України;" створення умов, розрахованих на скорочення дітонародження" – невідома Міжнародному кримінальному праву форма геноциду. Частина друга статті 442 КК викладена відповідно до тексту статті III Конвенції про запобігання геноциду і покарання за нього в 1948 році, враховуючи специфічний юридичний зміст прямого і публічного підбурювання до геноциду. У контексті практики Міжнародного кримінального трибуналу для Руанди в сучасному міжнародному праві розуміється, що вказане діяння є тільки тоді, коли воно знаходиться в причинному зв'язку з актом геноциду. Вітчизняна юридична конструкція" публічні заклики до [вчинення певних дій] " подібного зв'язку не передбачає, а її використання буде створювати небезпеку необґрунтованого застосування серйозних кримінально-правових наслідків, про які йдеться в пропонованих даним законопроектом змінах до Загальної частини КК (див. зміни до статті 8, 44, 49, 68, 69, 74, 80 КК).

9. Стаття 4421 КК покликана забезпечити криміналізацію злочинів проти людяності. Передбачений цією статтею перелік дій повною мірою, з дотриманням Національної юридичної техніки, передбачає зміст статті 7(1) Римського статуту, положення якої в сучасному міжнародному праві розглядається як еталон з точки зору нормативної характеристики цього злочину з міжнародного права.

10. У пропонованих примітках до статей 436-4385, 442 і 4421 КК, з метою забезпечення належного правозастосування, наводяться визначення тих понять, тлумачення яких за міжнародним правом відзначається певними специфікою і труднощами або тих, які є в кримінальному законодавстві України і різний зміст. Також у примітці 2 до статті 437 КК передбачено, що для цілей статей 437-4385, 442 та 4421 цього Кодексу застосовуються положення міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та звичайного міжнародного права, що діють на час вчинення відповідного діяння та з урахуванням практики застосування цих положень міжнародними судовими установами (трибуналами).

Важливість зазначеного Положення зумовлена необхідністю забезпечення належної відповідності між конкретними положеннями складів відповідних міжнародних злочинів до КК та Міжнародним кримінальним правом, яке відрізняється суттєвою динамікою, зокрема через те, що складається не лише з "статичних" договірних норм , а й з "динамічних" звичайних норм, джерелом яких є насамперед практика міжнародних кримінальних судів (трибуналів).

11. Прикінцеві та перехідні положення КК доповнено новим розділом ІІІ, у пункті 1 якого врегульовані особливості застосування Закону України про кримінальну відповідальність до "подій минулого", які вже вийшли за міжнародним правом як злочин геноциду, злочин агресії, злочин проти людства чи військові злочини, але ще не передбачалися як злочину за КК.

Як повідомлялося, 22 Листопада Зеленський мав підписати або ветувати прийнятий Верховною Радою законопроект №2689 про військових злочинців. Офіс президента так і не відповів на запит "Радіо Свобода", відправлений ще у вересні, про те, чому документ "пропав" після голосування в парламенті.