Про це пише у своєму блозі на сайті 112 журналіст Володимир Скачко.

Матеріал публікується, як думка автора. Редакція Politeka не несе відповідальності і не перевіряє дані, надані і опубліковані сторонніми інформаційними ресурсами.

Наприкінці жовтня в Україні знову загострилася боротьба за Росію між президентом Володимиром Зеленським і Віктором Медведчуком, головою політради партії "Опоплатформа – За життя" (ОПЗЖ), якого сам Зеленський визначив у свої головні вороги.

Причому не секрет, що Зеленський переслідує Медведчука, щоб витіснити його, "кума Путіна", з російського переговорного напряму і застовпити цю справу за собою. В оточенні Зеленського не дарма ж так пробивають ідею особистої зустрічі президентів України і Росії — Зеленському здається, що для повної легітимності та самоствердження на міжнародній арені йому бракує тільки путінського "благословення". А Путін не вважає за потрібне зустрічатися із Зеленським, оскільки не бачить тем для переговорів.

І ця верхівкова нестиковка, на думку всіх, вже шкодить обом країнам, але більшою мірою, звісно, Україні.

Популярні новини зараз

Алла Пугачова бовтнула, чи збирається ще заміж після Галкіна: "Є чим пишатися"

Знаменитий актор пішов з життя, отримавши травму: "Вдарився головою об підлогу"

Осадча влаштувала Мішиній "допит" після її розриву з Еллертом: "Поговоримо про чоловіків"

Мартиновська з "Майстер Шеф" розповіла неймовірну історію ненависті і любові з Ярославським: "Вимогливий і злий"

Притула, Кот і Мішина різко обірвали виступ учасника "Україна має талант": "Ми не готові слухати..."

Показати ще

Й ось 22 жовтня Зеленський в інтерв'ю агентству Bloomberg заявив, що Україна готова надати "Газпрому" знижку на транзит природного газу до Європи, щоб збільшити обсяг поставок і послабити енергетичну кризу в регіоні.

"Україна пропонує ці додаткові можливості для всіх країн - потенційних транзитерів. Ми хотіли би бачити клієнтами європейські компанії, але й "Газпром" має додаткові потужності. Враховуючи поточний тариф, знижка становитиме, як я припускаю, 50%", - сказав він.

Ба більше, він додав, що знижка можлива вже зараз на весь додатковий обсяг газу, що транзитується понад обумовлених контрактом 40 млрд кубів.

І тим самим президент України фактично погодився з тим, що раніше говорив його російський візаві Володимир Путін, коли запевняв усіх, що продовження транзитного договору з Україною є цілком можливим і після 2024 року, якщо та запропонує вигідні комерційні умови. Зниження ціни на транзит - одна з таких умов.

Й ось притиснутий до стінки енергетичним колапсом, що насувається напередодні холодної зими, Зеленський начебто погодився. Й одразу ж потрапив під критику Медведчука, який сидить під домашнім арештом. Критику зведено до одного: "Пізно, Вово, пити боржомі".

На думку лідера ОПЗЖ, пропозиція Зеленського про зростання прокачування газу є правильною, але, скоріш за все, безглуздою, тому що запізнілою.

"Тут питання полягає в тому, що кому він це пропонує? Якщо він пропонує європейцям, то європейці цього зробити не можуть; якщо він це пропонує росіянам, то росіяни повинні на це погодитися, а погодяться чи ні — я не знаю... Ця пропозиція є запізнілою, тому, на мій погляд, вона є недоговороздатною, оскільки сьогодні Росія, мабуть, зацікавлена в запуску "Північного потоку - 2", а не збільшенням прокачування через ГТС України. Але домовлятися треба, пропонувати треба, треба сьогодні шукати спільні можливості для розвитку торговельно-економічних відносин"— сказав Медведчук в інтерв'ю українському телеканалу "Перший Незалежний".

Однак натомість він знову запропонував не обмежуватися газом, а відновлювати україно-російські економічні та торговельні відносини по всьому спектру.

"Відновлення торговельно-економічних відносин із Росією — це сьогодні головний фактор, який може вплинути на розвиток України... Й енергетична криза, а це криза сьогодні не тільки постачання газу, вартості газу, зростання житлово-комунальних тарифів, це ще й вугілля, якого немає, це ще й електроенергія, якої недостатньо. Це все те, що може бути компенсовано, або все, що може бути усунуто за рахунок саме відновлення торговельно-економічних відносин із Росією", - сказав політик.

А далі Медведчук звинуватив Зеленського в дешевому, нещадному, але теж безглуздому піарі. Тобто зробив те, що найбільше любить робити акторський президент України, але всіляко приховує і ненавидить всіх, хто його викриває. А Медведчук вдарив, що називається, по болісному: "У планах цієї влади, яку очолює пан Зеленський, таких прожектів або реальних проектів (відновлення відносин із Росією, - Авт.) не існує. Ну, а пропозиція заради піару... Ну що ж, треба спробувати це зробити реальністю. Чи буде це вигідно Україні? Безумовно, буде вигідно Україні. Але чи зможе він домовитися, залишається питанням".

Питання дійсно залишається і зависає в повітрі. І стосується він головної двосторонньої проблеми - політичної довіри один до одного і взаємин у самій керівничій українській еліті, і двох президентів - України і Росії, і керівничих еліт двох країн.

І якщо йдеться про відносини між Зеленським і Медведчуком, то довіри тут немає зовсім. Президент України не просто не довіряє лідеру однієї з опозиційних партій, а й боїться його, бачить у ньому головного, більш розумного і більш успішного конкурента і бажає позбутися його в будь-який спосіб. Зокрема, й надзвичайно аморальними.

Буквально днями спалахнув і згас цілком цинічний і фарисейський скандал, пов'язаний із таємними планами Офісу президента і, треба розуміти, самого Зеленського відправити Медведчука до Росії, обмінявши його в рамках обміну утримуваними особами між Україною, самопроголошеними "ЛДНР" на Донбасі та Росією. Зеленський вирішив розіграти із себе твердого конституціоналіста-законника і сказав, що залюбки обміняв би Медведчука, якби той мав російське громадянство, а оскільки ні, то Конституція, мовляв, забороняє торгувати громадянами України.

І справа тут не тільки в тому, що сам Медведчук заявив: він не має ніякого іншого, крім українського, громадянства і ставати фігурою обміну не хоче. Проблема саме у фарисействі, подвійних стандартах і політичній неохайній непослідовності самого Зеленського.

За роки його президентства відбулося три обміни. У вересні 2019 року Зеленський благословив перший такий обмін: до України повернулося 35 осіб (режисер Олег Сенцов, моряки з арештованих Росією кораблів під час провокації в Керченській протоці у 2018 році та ін.). Але при цьому до Росії і "ЛДНР" за обміном пішло щонайменше 23 людини, які є... громадянами України. А обмінювати, видавати, приторговувати громадянами України кому-небудь прямо забороняє Конституція України. Повертати до країни — так, видавати — однозначно ні.

"Подивилася список "звільнених росіян". Як же багато в ньому громадян України. Тобто громадян України міняють на громадян України. І так було завжди: Київ, наловивши людей з українськими паспортами на блокпостах, намагався обміняти їх на своїх військовополонених. Проблема була лише в тому, що для можливості обміну Україна хапала й хапала своїх громадян без розбору... Ну, і крім того, обмін громадян України на громадян України свідчить про те, що в Україні триває все-таки громадянська війна", - написала тоді журналістка Марина Ахмедова, яка раніше працювала в зоні бойових дій на Донбасі.

Але Зеленський тоді сказав: "Далі ми будемо наближати час повернення всіх наших полонених і продовжувати вже в мінському процесі розведення військ".

У грудні 2019-го та у квітні 2020 року картина з обміном, коли висилали громадяни України, повторилася. Ось всі й звинуватили Зеленського в тому, що він тоді керувався подвійними стандартами і міркуваннями політичної доцільності, тож може вчинити так і зараз, коли потрібно позбутися опонента.

Крім того, багато хто запідозрив і звинуватив Зеленського в тому, що він взагалі хоче обміняти Медведчука і на газ, і на прихильність Путіна щодо двосторонньої зустрічі у верхах. Однак є в цій ситуації два дуже вагомих "але".

По-перше, у відносинах між Україною і Росією намітився очевидний пік замерзання, коли Кремль практично оголосив керівництво недоговороздатним в усіх напрямах і явно розраховує на зміну (ротацію) кадрів під впливом, м'яко кажучи, найнесподіваніших факторів. І вже точно, якщо вірити словам Путіна, жодної довіри до Зеленського немає зовсім.

По-друге, — і це теж важливо! — лідер ОПЗЖ Медведчук, як завжди, пропонує і підтверджує свої послуги в нормалізації двосторонніх відносин. І це нормально. Але виникають зустрічні питання: а чи потрібно його посередництво в такій справі, чи є він разом з його партією репрезентативними виразниками настроїв у суспільстві та чи володіють вони достатніми навіть не повноваженнями або механізмами, а хоча би потенційними можливостями ситуацію виправити? Іншими словами, чи ставив Кремль на Медведчука та ОПЗЖ так, як тим хотілося б?